Психологічні особливості впливу впровадження технологій штучного інтелекту у сфері продажів

Abstract

У магістерській роботі досліджено психологічні особливості впливу впровадження технологій штучного інтелекту у сфері продажів на молодих працівників віком 20-30 років. У роботі теоретично обґрунтовано роль ШІ як чинника трансформації професійного середовища, визначено його вплив на самооцінку, мотивацію, психологічний стан та поведінку молодих фахівців. Розкрито специфіку взаємодії працівників із інтелектуальними системами, описано амбівалентні ефекти цифровізації - підвищення продуктивності та одночасне посилення тривожності, відчуття замінності й зниження суб’єктивної компетентності. Емпіричне дослідження проведено серед молодих працівників мережі магазинів техніки. Використано комплекс методів: анкетування, стандартизовані психодіагностичні методики (шкала самооцінки Розенберга, методики Річі–Мартіна та Кеттелла для оцінки мотивації), інтерв’ю, спостереження, кореляційний аналіз. Встановлено, що рівень інтеграції штучного інтелекту у робочі процеси суттєво корелює з показниками самооцінки та мотиваційної сфери: високий ступінь автоматизації може зменшувати відчуття професійної компетентності та внутрішню мотивацію, водночас сприяючи підвищенню зовнішньої мотивації та прагнення до професійного розвитку. Виокремлено чинники, що полегшують психологічну адаптацію працівників до технологічних змін, а також ризики, пов’язані з цифровою тривожністю, інформаційним перевантаженням та переформатуванням професійної ідентичності. Практичне значення роботи полягає у можливості використання результатів для розробки HR-стратегій, програм психологічної підтримки, удосконалення організаційної культури та впровадження ШІ у спосіб, що не знижує психологічного благополуччя працівників.

The master’s thesis examines the psychological features of the impact of implementing artificial intelligence technologies in the sales sector, focusing on young employees aged 20-30. The study provides a theoretical justification of AI as a factor that transforms the professional environment and analyzes its influence on self-esteem, motivation, psychological well-being, and behavioral patterns of young specialists. The dual nature of digitalization is highlighted, demonstrating how AI simultaneously increases productivity and contributes to anxiety, perceived replaceability, and reduced subjective professional competence. The empirical study was conducted among employees of a large consumer electronics retail chain. A comprehensive methodological approach was applied, including questionnaires, standardized psychodiagnostic tools (Rosenberg Self-Esteem Scale; Ritchie-Martin and Cattell motivation assessments), semi-structured interviews, observation, and correlation analysis. The findings indicate that the degree of AI integration in work processes significantly correlates with self-esteem and motivational indicators: high levels of automation may lower perceived competence and intrinsic motivation, while enhancing extrinsic motivation and stimulating professional growth. Key factors facilitating psychological adaptation to technological changes were identified, as well as risks associated with digital anxiety, information overload, and transformations of professional identity. The practical significance of the thesis lies in its applicability for HR management, development of psychological support programs, enhancement of organizational culture, and the implementation of AI solutions in ways that maintain employee well-being.