Заходи щодо обмеження шкідливості альтернаріозу картоплі в умовах Полісся України

Abstract

Для дослідження розповсюдженості та розвитку альтернаріозу в Поліссі України протягом 2009–2011 років було здійснено фітопатологічну експертизу картоплі в 20 базових господарствах різних форм власності. Визначено, що в залежності від рівня розвитку альтернаріозу територію цього регіону доцільно поділити на три зони – сильного (І, 35–40 %), помірного (ІІ, 30–35 %) та слабкого (ІІІ, до 30 %) розвитку хвороби. За результатами оцінки стійкості сортів картоплі до альтернаріозу польовим та лабораторно-польовим методами визначено найбільш стійкі сорти в кожній групі стиглості – Ластівка (ранні); Доброчин (середньоранні); Луговська (середньостиглі); Ракурс (середньопізні). Застосоване в роботі узагальнення оцінок стійкості, отриманих різними методами, дозволяє зменшувати похибки оцінювання. Виділені сорти картоплі з підвищеною стійкістю до альтернаріозу доцільно використовувати у виробництві та селекційній роботі. Альтернаріоз (рання суха плямистість) картоплі є широко розповсюдженою хворобою, яка за своєю шкідливістю (втрати врожаю в деякі роки сягають 40%) не поступається фітофторозу. Врахування розповсюдженості та шкідливості альтернаріозу картоплі в кожному районі її вирощування, зокрема й у Поліссі України, надає можливість більш раціонально планувати та здійснювати відповідні заходи захисту.