Порівняльне державознавство: проблеми використання досвіду політико-географічних досліджень

Abstract

В епоху постмодерна соціально гуманітарним наукам притаманна активізація порівняльних (компаративних) досліджень, зокрема, у сфері державознавства. Так, у юридичній науковій літературі останнім часом все частіше обговорюються питання виокремлення в сфері гуманітарних наук в якості самостійних наукових дисциплін не тільки державознавства, але й порівняльного державознавства. Це викликане тим, що на сьогодні держава як цілісне соціальне явище не є предметом автономної гуманітарної науки, а її властивості вивчаються окремими науковими дисциплінами – юриспруденцією, політологією, соціологією, економічною наукою, психологією, філософією, кратологією та іншими, причому тільки в тих межах, в яких держава входить до їх предмету.

In the postmodern era of the social sciences, the intensification of comparative research, in particular, in the field of state studies, is characteristic. Thus, in the legal scientific literature the issues of isolation in the field of the humanities as independent scientific disciplines of not only state science, but also of comparative state science are being increasingly discussed recently. This is due to the fact that today the state as a whole social phenomenon is not the subject of autonomous humanitarian science, and its properties are studied in separate scientific disciplines – jurisprudence, political science, sociology, economic science, psychology, philosophy, cratology and others, in which the state is included in their subject.

В эпоху постмодерна социально гуманитарным наукам присуща активизация сравнительных (компаративных) исследований, в частности, в сфере государствоведения. Так, в юридической научной литературе в последнее время все чаще обсуждаются вопросы выделения в области гуманитарных наук в качестве самостоятельных научных дисциплин не только государствоведения, но и сравнительного государствоведения. Это вызвано тем, что на сегодняшний день государство как целостное социальное явление не является предметом автономной гуманитарной науки, а ее свойства изучаются отдельными научными дисциплинами – юриспруденцией, политологией, социологией, экономической наукой, психологией, философией, кратологией и другими, причем только в тех пределах, в которых государство входит в их предмет.