|
Institutional Repository of Polissia National University >
Періодичні видання >
Наукові горизонти >
2019, № 06 (79) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10114
|
Название: | Фізико-хімічні показники меду залежно від термінів зберігання після обробки бджолосімей хлорамфеніколом |
Другие названия: | Physical and chemical indicators of honey depending on storage terms after processing colonies of bees by chloramphenicol Физико-химические показатели меда в зависимости от сроков хранения после обработки пчелосемей хлорамфениколом |
Авторы: | Мягка, К. С. Miagka, K. Мягкая, К. С. Ткачук, С. А. Tkachuk, S. |
Ключевые слова: | мед липовий honey from linden мед липовый фізико-хімічні показники physical and chemical parameters физико-химические показатели хлорамфенікол chloramphenicol хлорамфеникол терміни зберігання storage term сроки хранения способи обробки processing methods способы обработки |
Дата публикации: | 2019 |
Издатель: | Житомирський національний агроекологічний університет |
Библиографическое описание: | Мягка К. С. Фізико-хімічні показники меду залежно від термінів зберігання після обробки бджолосімей хлорамфеніколом / К. С. Мягка, С. А. Ткачук // Наукові горизонти. – 2019. – № 6 (79). – С. 21–28. |
Аннотация: | У даній статті надано оцінку фізико-хімічним показникам меду з липи на 30 та 120 добу зберігання після застосування різних способів обробки бджолосімей 0,1 % - м розчином хлорамфеніколу.
Важливим питанням нині залишається ступінь збереження фізико-хімічного складу меду натурального залежно від термінів, умов зберігання та залишків антибіотиків. З літературних джерел відомо, що деградація залишків антибіотиків у меді під час зберігання протягом 6 місяців у темряві за температури 25° С, виявилася різною залежно від ботанічного походження меду, до якого додано антибіотик.
Для проведення досліду було сформовано три групи бджолиних сімей: одну контрольну та дві дослідні. Першій дослідній групі згодовували цукровий сироп з додаванням хлорамфеніколу, а другій проводили аерозольну обробку 0,1 % - м розчином хлорамфеніколу.
Для згодовування антибіотику із сиропом 0,1 г його розчиняли в 100 мл кип'яченої, охолодженої до 25°С води, ретельно змішували з свіжовиготовленим цукровим сиропом і розливали по 0,5 кг на кожну бджолосім'ю. Для аерозольної обробки вуликів використовували 0,1%–й робочий розчин хлорамфеніколу за допомогою мілкодисперсного насосу-оприскувача «Росинка». Бджолосім’ям контрольної групи обробки не проводили.
Встановлено, що фізико-хімічні показники меду з липи протягом зберігання 30 та 120 діб змінюються залежно від способів обробки бджолосімей розчином хлорамфеніколу та відповідають вимогам чинного національного стандарту, окрім показника масової частки води та масової частки сахарози. Так, на 30 добу зберігання показник масової частки води, під час згодовування бджолам сиропу з хлорамфеніколом, становив 22,13±0,14 % та на 120 добу – 22,26±0,06 %, що вірогідно (p≤0,01) більше на 5,03% та (p≤0,001) на 5,13 %, ніж у контролі, що не відповідає вимогам чинного національного стандарту.
Показник масової частки сахарози на 30 добу зберігання становив 6,13±0,14 % і на 120 добу – 6,10±0,15 %, що вірогідно (p≤0,001) більше ніж у контролі, відповідно, на 2,50 % та на 2,37 %, що не відповідає вимогам чинного національного стандарту. This article assesses the physical and chemical parameters of honey from linden for 30 and 120 day of the storage after applying various methods of treating bee colonies with 0,1 % solution of chloramphenicol.
The degree of preservation of the physicochemical composition of natural honey depending on the timing, storage conditions and antibiotic residues remains an important issue now. From the literature it is known that the degradation of antibiotic residues in honey during storage for 6 months in the dark at a temperature of 25 ° C was different depending on the botanical origin of the honey to which the antibiotic is added.
Three groups of the bee colonies were formed for this experiment: one control group and two research ones. The first experimental group was fed sugar syrup with adding of chloramphenicol, and the second was sprayed with 0,1 % chloramphenicol solution.
It was dissolved in 100 ml of boiled and cooled to 25 ° C water, mixed thoroughly with freshly prepared sugar syrup and poured into each bee colony with 0,5 kg to feed the antibiotic with a 0,1 g. syrup. 0,1 % active solution of chloramphenicol was used with the Rosinka fine pump sprayer for the aerosol treatment of hives. Processing of bee families of the control group was not performed by us.
It was established that the physicochemical parameters of linden honey during the storage for 30 and 120 days vary depending on the processing of the bee colonies with the solution of chloramphenicol and correspond the requirements of the current national standard, except for the mass fraction of water and the mass fraction of sucrose. So, on the 30th day of the storage the indicator of the mass fraction of water when feeding the bees of a syrup with chloramphenicol was 22,13 ± 0,14 % and 120 days – 22,26 ± 0,06 %, which is probable (p≤0,01) more than 5,03% and (p≤0,001) by 5,13 % doesn`t correspond the requirements of the current national standard according to control groups.
The mass fraction of sucrose was 6,13 ± 0,14 % on the 30th day of the storage and 6,10 ± 0,15 % on the 120th day, which is significantly (p≤0,001) more than in the control group, respectively by 2,50 % and by 2,37 %, which doesn`t correspond the requirements of the current national standard. В данной статье дана оценка физико-химическим показателям меда с липы на 30 и 120 сутки хранения после применения различных способов обработки пчелосемей 0,1% - м раствором хлорамфеникола.
Важным вопросом сейчас остается степень сохранности физико-химического состава меда натурального зависимо от сроков, условий хранения и остатков антибиотиков. Из литературных источников известно, что деградация остатков антибиотиков в меде при хранении в течение 6 месяцев в темноте при температуре 25 ° С, оказалась разной в зависимости от ботанического происхождения меда, к которому добавлен антибиотик.
Для проведения опыта были сформированы три группы пчелиных семей: одну контрольную и две исследовательские. Первой опытной группе скармливали сахарный сироп с добавлением хлорамфеникола, а второй проводили аэрозольную обработку 0,1% - м раствором хлорамфеникола.
Для скармливания антибиотика с сиропом 0,1 г его растворяли в 100 мл кипяченой, охлажденной до 25 ° С воды, тщательно смешивали с свежеприготовленной сахарным сиропом и разливали по 0,5 кг на каждую пчелиную семью. Для аэрозольной обработки ульев использовали 0,1% -й рабочий раствор хлорамфеникола с помощью мелкодисперсного насоса-опрыскивателя «Росинка». Пчелосемьи контрольной группы обработки не проводили.
Установлено, что физико-химические показатели меда с липы при хранении 30 и 120 суток меняются в зависимости от способов обработки пчелосемей раствором хлорамфеникола и соответствуют требованиям действующего национального стандарта, кроме показателя массовой доли воды и массовой доли сахарозы. Так, на 30 сутки хранения показатель массовой доли воды, при скармливании пчелам сиропа с хлорамфениколом, составил 22,13 ± 0,14% и на 120 сутки - 22,26 ± 0,06%, что достоверно (p≤0,01 ) больше на 5,03% и (p≤0,001) на 5,13%, чем в контроле, что не соответствует требованиям действующего национального стандарта.
Показатель массовой доли сахарозы на 30 сутки хранения составлял 6,13 ± 0,14% и на 120 сутки - 6,10 ± 0,15%, что достоверно (p≤0,001) больше чем в контроле, соответственно, на 2,50% и на 2,37%, что не соответствует требованиям действующего национального стандарта. |
URI: | http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/10114 |
ISSN: | 2663-2144 |
Располагается в коллекциях: | 2019, № 06 (79)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|