|
Institutional Repository of Polissia National University >
Періодичні видання >
Наукові горизонти >
2019, № 09 (82) >
Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс:
http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10159
|
Название: | Типізація території басейну ріки Дніпро за ступенем агрогенної трансформації ландшафтних територіальних структур |
Другие названия: | Typization of the Dnipro river basin territory according the degree of agrogenic transformation of landscape territorial structures Типизация территории бассейна реки Днепр по степени агрогенной трансформации ландшафтных территориальных структур |
Авторы: | Пічура, В. І. Pichura, V. Пичура, В. И. Потравка, Л. О. Potravka, L. |
Ключевые слова: | річковий басейн river basin речной бассейн агрогенна трансформація agrogenic transformation агрогенная трансформация територіальні структури territorial structures территориальные структуры розораність plowed land распашка лісистість forestation лесистость ерозія erosion эрозия ріка Дніпро Dnieper rivers река Днепр ГІС GIS ГИС ДЗЗ RSE |
Дата публикации: | 2019 |
Издатель: | Житомирський національний агроекологічний університет |
Библиографическое описание: | Пічура В. І. Типізація території басейну ріки Дніпро за ступенем агрогенної трансформації ландшафтних територіальних структур / В. І. Пічура, Л. О. Потравка // Наукові горизонти. – 2019. – № 9 (82). – С. 45–56. |
Аннотация: | Наразі, враховуючи соціально-економічний стан транскордонних країн, екологічна ситуація в басейні Дніпра є стабільно нестійкою. Тому для вирішення екологічних проблем транскордонної ріки найбільш перспективним є практичне науково-обґрунтоване впровадження басейнових принципів природокористування, яке передбачає використання комплексного підходу до організації земле- та водоохоронних заходів, з урахуванням системності досліджень здійснення типізації території басейну ріки Дніпро за ступенем агрогенної трансформації ландшафтних територіальних структур із застосуванням ГІС та технологій ДЗЗ. Структура просторової диференціації співвідношення розораності і лісистості у водозборі вказує на значну трансформацію ландшафтних структур більше ніж 60 % території басейну Дніпра. Проведена типізація території басейну ріки Дніпро за рівнем агрогенної трансформації і водно-ерозійної деструкції ландшафтних структур дозволила виділити три групи за основними класифікаційними ознаками (лісистість, еродованість і розораність території, в т.ч. схилів). До першої групи увійшли суббасейни із непорушеними та слабко порушеними ландшафтними структурами із загальною площею 224,2 тис.км2 (43,9 %), до другої групи – із високим ступенем агрогенної трансформації ландшафтних структур загальною площею 116,6 тис.км2 (22,8 %), до третьої групи увійшли суббасейни загальною площею 170,2 тис.км2 (33,3 %) агрогенно трансформовані ландшафтні структури із високою грунтово-ерозійною небезпекою. За дестабілізуючими показниками (розораність загальна, еродованість пашні, розораність схилів, частка схилів південної експозиції) було виділено 6 категорій суббасейнів за ступенем агрогенного порушення з урахуванням проявів водно-ерозійних процесів. Визначено, що 463 суббасени із загальною площею 338,5 тис. км2 (66,3%) входять до категорій із середнім, сильним, дуже сильним і катастрофічним ступенем агрогенної трансформації. Раціональне землекористування повинно враховувати властивості і особливості ландшафту, сприяти охороні і відтворенню ґрунтового, рослинного покриву та інших природних компонентів в єдиній згоді між державами транскордонного басейну. Тому необхідним є розробка концептуальної моделі еколого-раціональної експлуатації водозбірної території транскордонної ріки на основі басейнових принципів природокористування. Therefore, in order to solve the ecological problems of the transboundary river, the most promising is the practical scientifically grounded implementation of basin principles of nature using, which involves the usage of a complex approach to the organization of land and water preservation measures, considering the systematic research, implementation of the Dnieper River basin typization by the degree of agrogenic transformation of landscape territorial structures with the use of GIS technologies and Remote sensing of Earth. The structure of spatial differentiation of the ratio of plowed and forested areas in the catchment area indicates a significant transformation of landscape structures over 60% of the Dnipro basin territory. The typization of the territory of the Dnipro River basin by the degree of agrogenic transformation and water-erosion destruction of landscape structures allowed to distinguish three groups by the main classification features (forested areas, eroded and plowed areas, including slopes). The first group included sub-basins with undisturbed and weakly disturbed landscape structures with a total area of 224.2 thousand km2 (43.9%), the second group with a high degree of agrogenic transformation of landscape structures with a total area of 116.6 thousand km2 (22, 8%), the third group included sub-basins with a total area of 170.2 thousand km2 (33.3%) agrogenicaly transformed landscape structures with high soil erosion risk. In terms of destabilizing indicators (general plowing, arable land erosion, plowed slopes, proportion of slopes of southern exposition), 6 categories of sub-basins were allocated according to the degree of agrogenic disturbance, considering the manifestations of water-erosion processes. It has been determined that 463 sub-basins with a total area of 338.5 thousand km2 (66.3%) are in the categories with medium, strong, very strong and catastrophic degree of agrogenic transformation. Rational land using should consider the properties and features of the landscape, promote the protection and reproduction of soil, vegetation and other natural components in a single agreement between the countries of the transboundary basin. Therefore, it is necessary to develop a conceptual model of ecological and rational exploitation of the catchment area of the transboundary river, on the basis of basin principles of nature using. Сейчас, учитывая социально-экономическое положение трансграничных стран, экологическая ситуация в бассейне Днепра стабильно неустойчива. Поэтому для решения экологических проблем трансграничной реки наиболее перспективным является практическое научно-обоснованное внедрение бассейновых принципов природопользования, которое предусматривает использование комплексного подхода к организации земле- и водоохранных мероприятий, с учетом системности исследований осуществления типизации территории бассейна реки Днепр по степени агрогенной трансформации ландшафтных территориальных структур с применением ГИС и технологий ДЗЗ. Структура пространственной дифференциации соотношения распаханности и лесистости в водосборе указывает на значительную трансформацию ландшафтных структур более 60% территории бассейна Днепра. Проведена типизация территории бассейна реки Днепр по уровню агрогенной трансформации и водно-эрозионной деструкции ландшафтных структур позволила выделить три группы по основным классификационным признакам (лесистость, эродированность и распашка территории, в т.ч. склонов). В первую группу вошли суббасейны с ненарушенными и слабо нарушенными ландшафтными структурами с общей площадью 224,2 тыс.км2 (43,9%), ко второй группе - с высокой степенью агрогенной трансформации ландшафтных структур общей площадью 116,6 тыс.км2 (22,8%), в третью группу вошли суббасейны общей площадью 170,2 тыс.км2 (33,3%) агрогенно трансформированные ландшафтные структуры с высокой почвенно-эрозионной опасностю. По дестабилизирующим показателям (распашка общая, эродированность пашни, распашка склонов, доля склонов южной экспозиции) было выделено 6 категорий суббасейнов по степени агрогенного нарушения с учетом проявлений водно-эрозионных процессов. Определено, что 463 суббасейна с общей площадью 338,5 тыс.км2 (66,3%) входят в категории со средней, сильной, очень сильной и катастрофической степенью агрогенной трансформации. Рациональное землепользование должно учитывать свойства и особенности ландшафта, способствовать охране и воспроизводству почвенного, растительного покрова и других природных компонентов в едином согласии между государствами трансграничного бассейна. Поэтому необходимо разработка концептуальной модели эколого-рациональной эксплуатации водосборной территории трансграничной реки на основе бассейновых принципов природопользования. |
URI: | http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/10159 |
ISSN: | 2663-2144 |
Располагается в коллекциях: | 2019, № 09 (82)
|
Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.
|