Іксодові кліщі: екологічні особливості, поширення та епідеміологічне значення

Abstract

Кліщі родини Іxodіdae – є небезпечними кровосисними ектопаразитами тварин і людини, а також переносниками збудників хвороб, у тому числі кліщового енцефаліту та Лайм бореліозу, а їх поширеність є особливо актуальною для Західного регіону України. Значне зростання захворюваності та поширеність кліщів вимагає ефективних заходів впливу. Тому метою нашої роботи було проаналізувати літературні джерела за останню декаду щодо біологічних та екологічних особливостей іксодових кліщів, закономірностей їх біотопічного поширення, їх епідеміологічного та медичного значення. Як свідчать дані літератури, щільність німф та імаго іксодових кліщів особливо зростає в травні – червні та у серпні – вересні, що є найсприятливішими періодами впливу факторів довкілля – температури повітря, вологості та наявності хазяїна. Встановлено, що визначальну роль у забезпеченні життєвого циклу іксодових кліщів відіграють поведінкові реакції, що спрямовані на сприйняття абіотичних факторів. Ці реакції й обумовлюють подовження їх сезонної активності в умовах зміни клімату, що спостерігається у світі та Україні, зокрема. Поряд із цим, адаптаційні реакції кліщів пов’язані з рівнем їх інфікування різними збудниками, які модифікують експресію генів, впливаючи на метаболізм кліща та сприяючи підвищенню стійкості цих тварин до несприятливих умов довкілля. На поширеність кліщів впливає щільність хазяїв–живителів, до яких належать гризуни, інші дикі ссавці та собаки, що має особливий вплив на стан захворюваності у людей Лайм-бореліозом. Особливе значення у передачі збудників хвороб мають німфи та імаго кліщів родини Іxodіdae, причому спостерігаються множинні поєднання збудників у тілі кліща, що, у свою чергу, впливає на тривалість, перебіг та прогноз захворювання у людини. На ефективність зараження хазяїна бореліями у природніх умовах впливає не тільки час живлення кліща, а і штами бактерій. Епідеміологічний стан личинок не є таким однозначним і потребує подальшого вивчення, а також особливий інтерес становить дослідження мікробіоти слинних залоз кліща.

The hard-bodied ticks of the Ixodidae family are harmful blood-sucking animals and humans ectoparasites, as well as pathogens carriers, including tick-borne encephalitis and Lyme borreliosis. Their prevalence is extremely important in the Western region of Ukraine. Significant increasing of ticks incidence require protective proceeding. Therefore, the purpose of study is to analyze over the last decade scholars reports, regarding the Іxodіdae ticks biological and ecological features, the patterns of their biotopic distribution, epidemiological and medical significance. Reports analysis has shown that all stages of ticks highly dependent on three major natural factors: temperature, humidity and presence of nutrients. In May – June and August – September these factors are the most favorable. It has been found that behavioral responses of the perception of abiotic factors play a prominent role in ensuring the life cycle of Іxodіdae ticks. These reactions also lead to the prolongation of their seasonal activity in the climate change observed in the world and Ukraine. Moreover, the adaptive responses of ticks are related to the infection level by various pathogens that modify gene expression, affecting the ticks metabolism and contributing to the resistance of these arthropods to adverse environmental conditions. The prevalence of ticks is affected by the host density including rodents, other wild mammals and dogs, which has a particular effect on the Lyme-borreliosis incidence. Distinctive importance in the pathogens transmission is nymphs and imago, and there are multiple pathogens combinations, which in turn duration affects, course and prognosis of human diseases. Both the time of tick feeding and the bacteria strains has an impact on potency of the host borrelia infection in natural conditions. The larvae epidemiological status is ambiguous and require further study, moreover study of the tick salivary glands microbiotic components is favored.

Клещи семьи Іxodіdae - это опасные кровососущие эктопаразиты животных и человека, а также являются переносчиками возбудителей болезней, в том числе клещевого энцефалита и Лайм боррелиоза, а их распространенность особенно актуальна для Западного региона Украины. Значительный рост заболеваемости и распространенности клещей требует эффективных мер воздействия. Поэтому целью нашей работы было проанализировать литературные источники за последнюю декаду по биологических и экологических особенностей иксодовых клещей, закономерностей их биотопического распространение, их эпидемиологического и медицинского значения. Как свидетельствуют данные литературы, плотность нимф и имаго иксодовых клещей особенно возрастает в мае - июне и в августе - сентябре, что является наиболее благоприятными периодами воздействия факторов окружающей среды - температуры воздуха, влажности и наличии хозяина. Установлено, что определяющую роль в обеспечении жизненного цикла иксодовых клещей играют поведенческие реакции, направленные на восприятие абиотических факторов. Эти реакции и обусловливают удлинение их сезонной активности в условиях изменения климата, наблюдается в мире и Украине в частности. Наряду с этим, адаптационные реакции клещей связаны с уровнем их инфицирования различными возбудителями, которые модифицируют экспрессию генов, влияя на метаболизм клеща и способствуя повышению устойчивости этих животных к неблагоприятным условиям окружающей среды. Распространенность клещей влияет плотность хозяев-хозяев, к которым относятся грызуны, другие дикие млекопитающие и собаки, имеет особое влияние на состояние заболеваемости у людей Лайм-боррелиозом. Особое значение в передаче возбудителей болезней имеют нимфы и имаго клещей семьи Іxodіdae, причем наблюдаются множественные сочетание возбудителей в теле клеща, в свою очередь, влияет на продолжительность, течение и прогноз заболевания у человека. На эффективность заражения хозяина боррелиями в естественных условиях влияет не только время питания клеща, а и штаммы бактерий. Эпидемиологическое состояние личинок не является однозначным и требует дальнейшего изучения, а также особый интерес представляет исследование микробиоты слюнных желез клеща.