Бульбоутворююча здатність потомства міжвидових та міжсортових гібридів картопліі

Abstract

Результати дослідження присвячені важливій проблемі картоплярства – зав’язування у рослин великої кількості бульб. А тому метою експерименту було визначити вплив компонентів схрещування на вираження показника серед потомства оригінального матеріалу, створеного за участю мексиканських диких видів картоплі. Дослідження виконували згідно з методиками, прийнятими для селекційно-генетичних експериментів з картоплею. Найбільшою кількістю бульб (до 12 шт./гніздо) характеризувалися шестивидовий гібрид 81.459с18, триразовий беккрос шестивидового гібрида 08.195/73, а також сорт внутрішньовидового походження Подолія. Середнє батьків за проявом ознаки залежало від вираження її у компонентів схрещування і максимальним було 13,6 бульб/гніздо у компонентів схрещування гібрида 08.195/73 і сорту Партнер. Потомство комбінацій значно відрізнялося за лімітами прояву ознаки. Встановлено, що мінімальне його значення обумовлене використанням материнською формою сорту Верді. Протилежне стосувалося потомства від схрещування Багряна х 89.202с79. Залежно від іншого компоненту схрещування виявлена специфічна реакція сорту Подолія на максимальну кількість бульб у гнізді. Виділені популяції з середнім проявом ознаки поміж потомства більше 10 бульб/гніздо, що в 2 і більше разів перевищувало вираження показника в сортів-стандартів. Вдалими в цьому відношенні виявилися комбінації 10.6Г38 х Подолія, Базис х Подолія, Багряна х 89.202с79 і Тетерів х Струмок. Протилежне стосувалося популяцій Верді х Базис і Струмок х Подолія. Встановлена висока, або дуже близька до цього, кореляція між середнім популяційним значенням показника і часткою потомства з вищим вираженням ознаки, ніж у кращої батьківської форми; середнім потомства і часткою гібридів з кількістю бульб у гнізді 10 шт. і більше, а також з більшою їх кількістю, ніж у кращої батьківської форми.

The results of the study are devoted to the important problem of potatoes – the attachment of large numbers of tubers to plants. Therefore, the purpose of the experiment was to determine the effect of the crossing components on the expression of the index among the off spring of original material created with the participation of Mexican wild potato species. The studies were performed according to the methods adopted for breeding and genetic experiments with potatoes. The highest number of tubers (up to 12 pieces/nest) was characterized by the six-species hybrid 81.459s18, three-time backcross of the six-species hybrid 08.195/73, as well as the variety of intra-species origin of Podolia. The mean of the parents on manifestation of the trait depended on its expression in the crossing components and the maximum was 13.6 tubers/nest in the crossing components of the hybrid 08.195/73 and the Partner variety. The offspring of the combinations differed significantly in the limits of manifestation of the trait. It is established that its minimum value is due to the use of the maternal form of the Verdi variety. The opposite was true of the descendants of the crosses of Bagryanа x 89.202s79. Depending on the other component of the crossing, a specific reaction of the Podolia variety to the maximum number of tubers in the nest was detected. Selected populations with an average manifestation of a trait among offspring of more than 10 tubers/nest, which exceeded the expression of the standard varieties by 2 or more times. Successful in this respect were combinations of 10.6G38 x Podolia, Basis x Podolia, Bagryanа x 89.202s79 and Teteriv x Streams. The opposite was true for populations of Verdi x Basis and Stream x Podolia. A high or very close correlation was established between the mean population value of the indicator and, in part, offspring with a higher expression of the trait than in the better parental form; the average offspring and the proportion of hybrids with the number of tubers in the nest 10 pcs. and larger, and with more of them than in the best parent form.

Результаты исследования посвящены важной проблеме картофелеводства - завязывание у растений большого количества клубней. Поэтому целью эксперимента было определить влияние компонентов скрещивания на выражение показателя среди потомства оригинального материала, созданного с участием мексиканских диких видов картофеля. Исследования выполняли в соответствии с методиками, принятыми для селекционно-генетических экспериментов с картофелем. Наибольшим количеством клубней (до 12 шт./гнездо) характеризовались шестивидовый гибрид 81.459с18, трехкратный беккрос шестивидового гибрида 08.195/73, а также сорт внутривидового происхождения Подолия. Среднее родителей за проявлением признака зависело от выражения ее у компонентов скрещивания и максимальным было 13,6 клубней / гнездо у компонентов скрещивания гибрида 08.195/73 и сорта Партнер. Потомство комбинаций значительно отличалось по лимитам проявления признака. Установлено, что минимальное его значение обусловлено использованием материнской формой сорта Верди. Противоположное касалось потомства от скрещивания Багряна х 89.202с79. В зависимости от другого компонента скрещивания обнаружена специфическая реакция сорта Подолия на максимальное количество клубней в гнезде. Выделенные популяции со средним проявлением признака между потомства более 10 клубней/гнездо, в 2 и более раз превышало выражение показателя у сортов-стандартов. Удачными в этом отношении оказались комбинации 10.6Г38 х Подолия, Базис х Подолия, Багряна х 89.202с79 и Тетерев х Ручей. Противоположное касалось популяций Верди х Базис и Ручей х Подолия. Установлена высокая или очень близка к этому, корреляция между средним популяционным значением показателя и долей потомства с высшим выражением признаки, чем в лучшей родительской формы; средним потомства и долей гибридов с количеством клубней в гнезде 10 шт. и более, а также с большим их количеством, чем в лучшей родительской формы.