Екологічна складова експортної політики підприємств агробізнесу в умовах угоди про асоціацію між Україною та ЄС

Abstract

Обґрунтовано необхідність посилення екологічних вимог у торгівлі агропродовольчою продукцією з європейськими країнами у зв’язку з критичним станом навколишнього природного середовища. Метою наукової статті є аналіз та обґрунтування основних переваг й практичних заходів в екологічній політиці підприємств аграрного бізнесу (агрохолдингів) та виявленні ризиків для сільського господарства від недотримання і порушення екологічних принципів господарювання в умовах виконання вимог Угоди про Асоціацію між Україною та ЄС. Завдання дослідження полягають у виявленні як позитивних, так і негативних рис агрогосподарювання експортоорієнтованих на європейський ринок підприємств агробізнесу. У процесі дослідження застосовано такі наукові методи: монографічний, аналітичний, статистичний тощо. Зазначено, що екологічна складова є обов’язковою умовою експорту відповідно до діючих світових та європейських стандартів безпечності і якості продукції. Розкрито зміст Угоди про ПВЗВТ в частині спільної торговельної політики та стратегічних питань чесної і відкритої торгівлі, що відповідає цілям сталого розвитку. Виділено основні положення змісту торговельних угод, яких мають дотримуватися торговельні партнери і які стосуються екологічних питань, а саме: екологічного законодавства, торгівлі природними ресурсами (деревиною та рибними), незаконної торгівлі видами фауни і флори, боротьби зі змінами клімату, корпоративної соціальної відповідальності тощо. Відмічено, що, перебуваючи в глобалізаційному середовищі, Україна не повинна ігнорувати роль аграрних холдингів в експорті продукції, оскільки на них припадає найбільша частина валютних надходжень в країну. Разом з тим, вказано на переважання в діяльності агрохолдингів вузькоспеціалізованого виробництва і торгівлі переважно сільськогосподарською сировиною. З огляду на це, здійснено аналіз екологічних заходів господарської діяльності підприємств агробізнесу, основних суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності, зокрема провідних агрохолдингів. Виявлено як прогресивні здобутки в експорті продукції з урахуванням екологічних вимог (на прикладі ключових гравців світового аграрного ринку), так і негативні як наслідок недотриманні Умов угоди про ПВЗВТ. Узагальнено перспективи щодо подальшої екологізації в агробізнесі на кшталт Спільної аграрної політики ЄС, яка прогресує у даному напряму і постійно реформується.

The necessity of increasing the environmental requirements to agri-food products trade with European countries consequently to the critical environmental state is substantiated. It is underlined that the ecological component is a prerequisite for export in accordance with current world and European standards of safety and quality of products. The content of the DCFTA on the common trade policy and strategic issues of fair and open trade, which is consistent with the Sustainable Development Goals, is disclosed. The main elements of trade agreements content, which are related to ecological issues and should be observed by trade partners (like environmental legislation, natural resources trade (timber and fisheries), illegal fauna and flora trade, combating climate change, corporate social responsibility etc.) are determined. It is noted, that, existing in a globalization environment, Ukraine should not ignore the role of agricultural holdings in export of products, since they provide most of the foreign currency into the country. At the same time, it is indicated the predominance of highly specialized production and agricultural resource trade in agroholdings activity. Consequently, ecological measures of agricultural enterprises’ activity (including leading agroholdings) as the main subjects of foreign economic activity were analyzed. Both progressive gains in export of agri-food products relating to ecological requirements (based on the example of key players of the world agricultural market) and negative (caused by non-compliance with conditions of DCFTA) were defined. The perspectives on further ecologization of agribusiness, (such as prioritized by the EU Common Agricultural Policy evolution), were generalized. The purpose of the research paper is justification of the main advantages and practical measures in agricultural enterprises (agroholdings) environmental policy and risks identification for agriculture from non-compliance and violation of environmental management principles under the Ukraine–European Union Association Agreement requirements implementation conditions. The objectives of the study are: identification of both positive and negative features of agriculture economic activities export oriented at EU agribusiness market agribusiness enterprises. The following scientific methods were applied in the research process of: monographic, analytical, statistical, etc.

Обоснована необходимость усиления экологических требований в торговле агропродовольственной продукцией с европейскими странами в связи с критическим состоянием окружающей природной среды. Целью научной статьи является анализ и обоснование основных преимуществ и практических мероприятий в экологической политике предприятий аграрного бизнеса (агрохолдингов) и выявлении рисков для сельского хозяйства от несоблюдения и нарушения экологических принципов хозяйствования в условиях выполнения требований Соглашения об ассоциации между Украиной и ЕС. Задачи исследования заключаются в выявлении как положительных, так и отрицательных черт агрохозяйствования экспортоориентированных на европейский рынок предприятий агробизнеса. В процессе исследования применены такие научные методы: монографический, аналитический, статистический и др. Отмечено, что экологическая составляющая является обязательным условием экспорта в соответствии с действующими мировым и европейским стандартам безопасности и качества продукции. Раскрыто содержание Соглашения о УВЗСТ в части общей торговой политики и стратегических вопросов честной и открытой торговли, соответствующей целям устойчивого развития. Выделены основные положения содержания торговых соглашений, которых должны придерживаться торговые партнеры и касающихся экологических вопросов, а именно: экологического законодательства, торговли природными ресурсами (древесиной и рыбными), незаконной торговли видами фауны и флоры, борьбы с изменениями климата, корпоративной социальной ответственности и тому подобное. Отмечено, что, находясь в глобализационной среде, Украина не должна игнорировать роль аграрных холдингов в экспорте продукции, поскольку на них приходится большая часть валютных поступлений в страну. Вместе с тем, указано на преобладание в деятельности агрохолдингов узкоспециализированного производства и торговли преимущественно сельскохозяйственным сырьем. Учитывая это, осуществлен анализ экологических мероприятий хозяйственной деятельности предприятий агробизнеса, основных субъектов внешнеэкономической деятельности, в том числе ведущих агрохолдингов. Выявлено как прогрессивные достижения в экспорте продукции с учетом экологических требований (на примере ключевых игроков мирового аграрного рынка), так и отрицательные как следствие несоблюдении Условий соглашения о УВЗСТ. Обзор перспективы по дальнейшей экологизации в агробизнесе вроде Общей сельскохозяйственной политики ЕС, прогрессирует в данном направлении и постоянно реформируется.