Рівень гнучкості сільськогосподарських підприємств Житомирської області

Abstract

Високий рівень гнучкості є невід’ємною умовою довготривалого та ефективного функціонування сільськогосподарських підприємств у невизначеному середовищі. Гнучкість – це здатність суб’єктів бізнесу прогнозувати та своєчасно й адекватно реагувати зовнішні виклики. Метою дослідження є оцінювання та аналіз рівня гнучкості сільськогосподарських підприємств Житомирської області, для чого необхідно розробити методику кількісного оцінювання рівня гнучкості сільськогосподарських підприємств, реалізувати її на прикладі виробників Житомирської області, оцінити зв’язок між рівнем гнучкості та розміром сільськогосподарського підприємства, провести групування сільськогосподарських підприємств та районів області за показниками їх гнучкості. У дослідженні запропоновано методичний підхід до оцінювання рівня гнучкості сільськогосподарських підприємств, який передбачає оцінювання операційної, структурної і стратегічної гнучкості. Методика ґрунтується на вимірюванні здатності виробників швидко перебудовувати свою господарську діяльність під час фінансово-економічних криз. Обґрунтовано, що більшість підприємств Житомирщини характеризується відносно високим рівнем коефіцієнта операційного гнучкості та недостатніми рівнями коефіцієнтів структурної та стратегічної гнучкості. Встановлено, що рівні гнучкості у різних за розмірами сільськогосподарських підприємствах суттєво не різняться між собою. Проведено кластерний аналіз районів Житомирської області за показниками гнучкості виробників сільськогосподарської продукції. Доведено, що понад 50 % підприємств характеризуються низькими рівнями всіх коефіцієнтів гнучкості, а близько 43 % – низькими коефіцієнтами структурної й стратегічної гнучкості й високим рівнем структурної гнучкості. Перспективним є пошук механізмів зміцнення гнучкості сільськогосподарських підприємств на базі методів статистичного моделювання. В наступних дослідженнях увагу слід сконцентрувати на пошуку механізмів зміцнення гнучкості сільськогосподарських підприємств на базі методів статистичного моделювання.

A high level of flexibility is an essential condition for the long and efficient functioning of agricultural enterprises in an uncertain environment. Flexibility is the ability of business entities to predict and timely and adequately respond to external challenges. The aim of the study is to assess and analyze the level of flexibility of agricultural enterprises in the Zhytomyr region, for which it is necessary to develop a methodology for quantifying the level of flexibility of agricultural enterprises, implement it on the example of manufacturers in the Zhytomyr region, assess the relationship between the level of flexibility and size of an agricultural enterprise, and group agricultural enterprises and regions in terms of their flexibility. The study proposed a methodological approach to assessing the level of flexibility of agricultural enterprises, providing for the assessment of operational, structural and strategic flexibility. The methodology is based on measuring the ability of manufacturers to quickly restructure their business activities during financial and economic crises. It is proved that a relatively high level of operational flexibility coefficient and insufficient levels of structural and strategic flexibility coefficients characterize the majority of enterprises in the Zhytomyr region. It was established that the levels of flexibility in agricultural enterprises of various sizes do not significantly differ from each other. A cluster analysis of the regions of the Zhytomyr region in terms of the flexibility of agricultural producers was carried out. It has been proven that more than 50 % of enterprises are characterized by low levels of all flexibility factors, and about 43 % – by low structural and strategic flexibility coefficients and a high level of structural flexibility. In the following studies, attention should be focused on the search for mechanisms to strengthen the flexibility of agricultural enterprises based on statistical modeling methods.

Высокий уровень гибкости является неотъемлемым условием длительного и эффективного функционирования сельскохозяйственных предприятий в неопределенной среде. Гибкость – это способность субъектов бизнеса прогнозировать и своевременно и адекватно реагировать на внешние вызовы. Целью исследования является оценка и анализ уровня гибкости сельскохозяйственных предприятий Житомирской области, для чего необходимо разработать методику количественной оценки уровня гибкости сельскохозяйственных предприятий, реализовать ее на примере производителей Житомирской области, оценить связь между уровнем гибкости и размером сельскохозяйственного предприятия, провести группировки сельскохозяйственных предприятий и районов области по показателям их гибкости. В исследовании предложен методический подход к оценке уровня гибкости сельскохозяйственных предприятий, предусматривающий оценки операционной, структурной и стратегической гибкости. Методика основывается на измерении способности производителей быстро перестраивать свою хозяйственную деятельность во время финансово-экономических кризисов. Обосновано, что большинство предприятий Житомирщины характеризуется относительно высоким уровнем коэффициента операционной гибкости и недостаточными уровнями коэффициентов структурной и стратегической гибкости. Установлено, что уровни гибкости в различных по размерам сельскохозяйственных предприятиях существенно не различаются между собой. Проведен кластерный анализ районов Житомирской области по показателям гибкости производителей сельскохозяйственной продукции. Доказано, что более 50% предприятий характеризуются низкими уровнями всех коэффициентов гибкости, а около 43% - низкими коэффициентами структурной и стратегической гибкости и высоким уровнем структурной гибкости. Перспективным является поиск механизмов укрепления гибкости сельскохозяйственных предприятий на базе методов статистического моделирования. В последующих исследованиях внимание следует сконцентрировать на поиске механизмов укрепления гибкости сельскохозяйственных предприятий на базе методов статистического моделирования.