Забур’яненість посівів жита озимого залежно від способів обробітку ґрунту в умовах переходу до органічного землеробства

Abstract

Житу озимому, як і іншим культурам суцільного посіву, що ефективно пригнічують бур’яни, у органічному землеробстві належить особлива роль. Ця культура чутлива до конкуренції бур’янів лише на ранніх стадіях розвитку, а, починаючи з фази виходу у трубку, виступає важливим фактором протидії бур’яновій інвазії на полі. Завданням наших досліджень було вивчення ступеню забур’яненості посівів жита озимого, яке вирощувалося без застосування добрив і засобів захисту рослин, залежно від способів основного обробітку ґрунту в сівозміні. На основі 3річних спостережень було встановлено, що за тривалого застосування безполицевих способів основного обробітку, забур’яненість посівів у фазі сходів жита озимого суттєво зросла – на 55,1 % за звичайного і на 36,7% за мілкого безполицевого розпушування порівняно з полицевим обробітком. При цьому, повітряно суха маса сегеталів переважала показник на контролі, відповідно, на 27,7 і 43,0 %. На період збирання культури за плоскорізного розпушування кількість бур’янів на 46 %, а за мілкого безполицевого – на 30,2 % була вищою, ніж на полицевому. Найбільша забур’яненість посівів за роки спостережень зафіксована за постійного обробітку ґрунту плоскорізом на глибину 18–20 см. Аналіз групового складу виявив суттєве переважання зимуючих і озимих бур’янів над іншими групами незалежно від способу основного обробітку, хоча й простежується тенденція до збільшення частки ярих пізніх і кореневищних бур’янів за плоскорізного обробітку. Жито озиме успішно конкурувало у агрофітоценозах з сегетальною рослинністю. Фітосанітарне обстеження полів перед проведенням зернозбиральних робіт не зафіксувало пригнічення культури. На кращих агрофонах, які сформувалися за тривалого застосування звичайного і мілкого безполицевих способів основного обробітку, урожайність була вищою за контроль на 1,7 і 3,9 ц/га або 9,3 і 21,2 %, відповідно. Перспективи подальших досліджень пов’язані з уточненням моделей продуктивності жита озимого, що вирощується у системі традиційного та органічного землеробства.

The winter rye, as well as to other crops of continuous sowing which effectively suppress weeds in organic farming possesses a special role. This culture is sensitive to the competition of weeds only at early stages of development. Starting from phase of shooting it acts as an important factor of counteraction of a weed invasion in the field. The problem of our researches consisted of studying the contamination degree of a winter rye crops which was grown up without use of fertilizers and means of plants protection, depending on main ways of tillage in a crop rotation. On the basis of 3-year-old observations it was established that at prolonged use of moldboardless main ways of tillage the contamination of crops at a seedling stage of a winter rye significantly grew – by 55.1 % at usual and for 36.7 % at small moldboardless tillage in comparison with moldboard tillage. At the same time, the air-dry mass of weeds was higher on 27.7 and 43.0 % concerning control, respectively. For harvesting period of culture on option of usual moldboardless tillage to depth 18–20 cm quantity of weeds for 46 %, and on option of small moldboardless – for 30.2 % was higher, than on plowing. The greatest contamination by weeds of crops for observation years is recorded at continuous moldboardless tillage on depth of 18–20 cm. The analysis of group structure showed significant dominance of the wintering and winter weeds over other groups irrespective of a main tillage way, though the increasing tendency of summer late and rootstock weeds part at usual moldboardless is traced. The winter rye successfully competed with weeds. Phytosanitary inspection of fields did not record oppression of culture before grain-harvesting works. On the best areas of soil fertility which were created at prolonged use of usual and small moldboardless main ways of tillage the productivity was higher on 1.7 and 3.9 c/hectare or 9.3 and 21.2 %, respectively in comparison with control. Perspectives of further researches are connected with specification of a winter rye productivity models which is grown up in the system of traditional and organic farming.

Ржи озимой, как и другим культурам сплошного посева, которые эффективно подавляют сорняки, в органическом земледелии принадлежит особая роль. Эта культура чувствительна к конкуренции сорняков только на ранних стадиях развития, а, начиная с фазы выхода в трубку, выступает важным фактором противодействия сорным инвазиям на поле. Задачей наших исследований было изучение степени засоренности посевов ржи озимой, которые выращивались без применения удобрений и средств защиты растений, в зависимости от способов основной обработки почвы в севообороте. На основе 3-годичных наблюдений было установлено, что при длительном применении безотвального способова основной обработки, засоренность посевов в фазе всходов ржи озимой существенно выросла - на 55,1% при обычном и на 36,7% при мелком безотвальном рыхлении по сравнению с полицевой обработкой. При этом, воздушная сухая масса сегеталов преобладала показатель на контроле, соответственно, на 27,7 и 43,0%. На период уборки культуры при плоскорезном рыхлении количество сорняков на 46%, а при мелком безотвальном - на 30,2% была выше, чем при полицевом. Наибольшая засоренность посевов за годы наблюдений зафиксирована при постоянной обработке плоскорезом на глубину 18-20 см. Анализ группового состава обнаружил существенное преобладание зимующих и озимых сорняков над другими группами независимо от способа основной обработки, хотя и прослеживается тенденция к увеличению доли яровых поздних и корневищных сорняков с плоскорезной обработкой. Рожь озимая успешно конкурировала в агрофитоценозах с сегетальной растительностью. Фитосанитарное обследование полей перед проведением зерноуборочных работ не зафиксировало угнетение культуры. На лучших агрофонах, которые сформировались при длительном применении обычного и мелкого безотвального способов основной обработки, урожайность была выше контроля на 1,7 и 3,9 ц/га или 9,3 и 21,2%, соответственно. Перспективы дальнейших исследований связаны с уточнением моделей производительности ржи озимой, что выращивается в системе традиционного и органического земледелия.