The role of physical education in improving the health status of students of special medical groups

Abstract

The aim is to carry out the analysis of the disease incidence of students and to scientifically substantiate the directions of improving health and fitness activity. in the physical education of the students of special medical groups. Materials and methods: The study was conducted at Zhytomyr National Agroecological University in 1992–2019. The main pedagogical experiment involved 681 students (209 males and 472 females, aged 17–22). The research methods included theoretical methods (the analysis and synthesis of literary sources, the analysis of curricula, the assessment of the quality of classes with the students of special medical groups, the study and analysis of the medical cards of students); empirical methods (pedagogical observations, the methods of mathematical statistics). Results: The study determined that more than 57.6 % students of higher educational establishments of Ukraine had an unsatisfactory level of physical fitness, significant physical disabilities, diseases; from 10.9 to 20.5 % students had an insufficient level of physical fitness and significant health disorders; from 8.1 to 17.4 % students belonged to a special medical group; from 0.4 to 1.2 % students were exempt from sports and had chronic diseases and disabilities. Conclusions: The quality of the physical education process in special medical groups depends on the interconnection of all the components that affect its efficiency, including an outlook, motives, interests, the attitude of students to physical education and health-improving activities; the students’ desire to overcome their health disabilities; individual characteristics of students; the means, forms, methods, and principles of physical self-improvement; material and technical support of educational and health and fitness events.

Целью является проведение анализа заболеваемости студентов и научное обоснование направлений совершенствования физкультурно-оздоровительной деятельности при физическом воспитании студентов специальных медицинских групп. Материалы и методы. Исследование проводилось в Житомирском национальном агроэкологическом университете в 1992–2019 гг. В основном педагогическом эксперименте приняли участие 681 студент (209 мужчин и 472 женщины в возрасте от 17 до 22 лет). Методы исследования включали теоретические методы (анализ и обобщение литературных источников, анализ учебных планов, оценка качества занятий со студентами специальных медицинских групп, изучение и анализ медицинских карт студентов); эмпирические методы (педагогические наблюдения, методы математической статистики). Результаты. В результате исследования установлено, что более 57,6% студентов высших учебных заведений Украины имели неудовлетворительный уровень физической подготовленности, значительные физические недостатки, заболевания; от 10,9 до 20,5% студентов имели недостаточный уровень физической подготовки и значительные нарушения здоровья; от 8,1 до 17,4% студентов относились к специальной медицинской группе; от 0,4 до 1,2% студентов были освобождены от занятий и имели хронические заболевания и инвалидность. Выводы: качество процесса физического воспитания в специальных медицинских группах зависит от взаимосвязи всех компонентов, влияющих на его эффективность, включая мировоззрение, мотивы, интересы, отношение студентов к физическому воспитанию и оздоровительным мероприятиям; желание студентов преодолеть свои проблемы со здоровьем; индивидуальные особенности студентов; средства, формы, методы и принципы физического самосовершенствования; материально-техническое обеспечение образовательных и фитнесс мероприятий.

Метою є проведення аналізу захворюваності студентів та наукове обґрунтування напрямів вдосконалення оздоровчої та фізкультурної діяльності у фізичному вихованні студентів спеціальних медичних груп. Матеріали та методи: Дослідження проводилось у Житомирському національному агроекологічному університеті у 1992–2019 роках. В основному педагогічному експерименті брало участь 681 студентів (209 чоловіків та 472 жінки, вік 17–22 років). Методи дослідження включали теоретичні методи (аналіз та синтез літературних джерел, аналіз навчальних програм, оцінка якості занять зі студентами спеціальних медичних груп, вивчення та аналіз медичних карток студентів); емпіричні методи (педагогічні спостереження, методи математичної статистики). Результати: Дослідження визначило, що понад 57,6% студентів вищих навчальних закладів України мали незадовільний рівень фізичної підготовленості, значні фізичні вади, захворювання; від 10,9 до 20,5% студентів мали недостатній рівень фізичної підготовленості та значні розлади здоров’я; від 8,1 до 17,4% студентів належали до спеціальної медичної групи; від 0,4 до 1,2% студентів були звільнені від занять та мали хронічні захворювання та інвалідність. Висновки: Якість процесу фізичного виховання в спеціальних медичних групах залежить від взаємозв’язку всіх компонентів, які впливають на його ефективність, включаючи світогляд, мотиви, інтереси, ставлення студентів до занять фізичною культурою та оздоровчою діяльністю; бажання студентів подолати вади здоров’я; індивідуальні особливості учнів; засоби, форми, методи та принципи фізичного самовдосконалення; матеріально-технічне забезпечення навчально-оздоровчих та фітнес заходів.