Роль недержавних організацій у період соціально-економічних трансформацій

Abstract

Соціально-економічна система України протягом останніх десятиліть перебуває у постійній трансформації, що актуалізує важливість налагодження механізмів удосконалення системи соціального захисту населення шляхом передачі державних соціальних функцій іншим учасникам, таким як приватний сектор та недержавні організації, з метою більш ефективного використання державних коштів, кращого задоволення потреб населення у соціальних послугах та досягнення максимального соціального захисту загалом. Відтак метою статті є дослідження ролі та значення недержавних організацій у контексті соціальної політики, аналіз потенційних загроз та можливостей передачі функцій надання соціальних послуг недержавним організаціям. Задля досягнення поставлених цілей було використано системний підхід та SWOT-аналіз. Доведено, що соціально-економічні трансформації є поштовхом до перегляду розподілу соціальних функцій між секторами економіки, а також розвитку громадянського суспільства та системи недержавних організацій. Відтак скоординовані дії недержавного та приватного секторів щодо надання соціального захисту населення у період трансформації та глобальних криз сприяють послабленню фінансового тиску на Державний бюджет, підвищенню рівня довіри населення до державного апарату, єдності населення та його добровільного долучення до вирішення нагальних соціальних проблем. Результати SWOT-аналізу підтвердили ефективність на необхідність залучення недержавних організацій до надання соціальних послуг, що пов’язано з їх децентралізованим управлінням, територіальною близькістю до отримувачів послуг, високим рівнем адаптивності до соціальних змін та змін попиту на послуги, крім того, така реорганізація системи надання соціальних послуг сприяє покращенню якості соціальних послуг та формуванню конкуренції між надавачами послуг, підвищенню рівня включення громадян у процеси прийняття рішень щодо подальшого розвитку громади та акумулюванню соціального капіталу. Подальшого дослідження потребують питання визначення ефективності надання соціальних послуг, а також механізмів залучення приватного сектору до надання соціальних послуг та сприяння вирішенню соціальних проблем.

The socio-economic system of Ukraine has been in constant transformation over the last decades, which highlights the importance of establishing mechanisms for improving the social protection system of the population by delegating state social functions to other actors, such as: the private sector and non-governmental organizations (NGOs) in order to use public funds more efficiently, better meet the needs of population in social services and achieving maximum social protection in general. Therefore, the purpose of the paper is to explore the role and importance of NGOs in the context of social policy, to analyze potential threats and opportunities for delegating social service delivery functions to non-governmental organizations. Thus, a systematic approach and SWOT analysis were used to achieve these goals. It has been argued that socio-economic transformation is an impetus for reviewing the distribution of social functions between sectors of the economy, as well as the development of civil society and the system of non-governmental organizations. Hence, the coordinated actions of the NGOs and businesses to provide social protection to the population in a period of transformation and global crises contribute to the weakening of the financial pressure on the State budget, increase the level of public trust in the state, unity of the population and its voluntary involvement in solving pressing social problems. The results of the SWOT analysis confirmed the effectiveness and the necessity to involve NGOs in providing social services based on their decentralized management; territorial proximity to service recipients; a high level of adaptability to social and service demand changes; in addition, such a reorganization of the social service delivery system contributes to improving the quality of social services and creating competition between service providers, increasing the level of citizens’ involvement in decision-making processes on further community development, and the accumulation of social capital. Further research is needed to determine the effectiveness of social service delivery, as well as the mechanisms for involving the private sector in providing social services and helping to address social problems.

Социально-экономическая система Украины в течение последних десятилетий находится в постоянной трансформации, что актуализирует важность налаживания механизмов совершенствования системы социальной защиты населения путем передачи государственных социальных функций другим участникам, таким как частный сектор и неправительственные организации, с целью более эффективного использования государственных средств, лучшего удовлетворения потребностей населения в социальных услугах и достижения максимальной социальной защиты в целом. Поэтому целью статьи является исследование роли и значения негосударственных организаций в контексте социальной политики, анализ потенциальных угроз и возможностей передачи функций предоставления социальных услуг негосударственным организациям. Для достижения поставленных целей были использованы системный подход и SWOT-анализ. Доказано, что социально-экономические трансформации являются толчком к пересмотру распределения социальных функций между секторами экономики, а также развития гражданского общества и системы негосударственных организаций. Поэтому скоординированные действия негосударственного и частного секторов по предоставлению социальной защиты населения в период трансформации и глобальных кризисов способствуют ослаблению финансового давления на Государственный бюджет, повышению уровня доверия населения к государственному аппарату, единства населения и его добровольного присоединения к решению насущных социальных проблем. Результаты SWOT-анализа подтвердили эффективность на необходимость привлечения негосударственных организаций к оказанию социальных услуг, что связано с их децентрализованным управлением, территориальной близостью к получателям услуг, высоким уровнем адаптивности к социальным изменениям и изменениям спроса на услуги, кроме того, такая реорганизация системы предоставления социальных услуг способствует улучшению качества социальных услуг и формированию конкуренции между поставщиками услуг, повышению уровня включения граждан в процессы принятия решений по дальнейшему развитию общества и аккумулированию социального капитала. Дальнейшего исследования требуют вопросы определения эффективности предоставления социальных услуг, а также механизмов привлечения частного сектора к оказанию социальных услуг и содействие решению социальных проблем.