Еколого-біологічні властивості збудника хвороби шютте на сосні звичайній (Pinus sylvestris L.) в умовах лісів Полісся Житомирщини

Abstract

В даній статті висвітленні важливі питання збереження дерев сосни звичайної на якісній і продуктивній основі. Відмічено, що в різних регіонах Житомирщини дерева сосни звичайної за останні роки її вирощування підвищилася її чутливість до хвороби шютте. Вагоме значення сосни звичайної, як хвойної породи, її оздоровча, рекреаційна, а також ресурсна роль у сучасних лісових біоценозах регіону, спонукають до термінового ефективного вирішення проблеми масового всихання з урахування поширення в біоценозах супутніх хвороб. В роботі подані матеріали біологічних властивостей збудника шютте, який уражає сосну звичайну в процесі сходів, вирощування сіянців молодих дерев. Проведено скринінг дерев сосни в п’яти районах області та модифікована бальна шкала ураження її збудником. Відмічено, що в окремих локальних територіях природних біоценозів кількість дерев уражається хворобою від 15 до 30%. Досліджено, що ураження сосни звичайної хворобою шютте викликає значне пригнічення її, яке спонукає підсилення розвитку на уражених деревах та їх залишках кореневої губки і опенька осіннього. Аналіз результатів досліджень дає змогу стверджувати, що збудник хвороби шютте більш інтенсивно поширюється за умов підвищеної вологості та температури повітря. Скринінг поширення хвороби на сосні звичайній надає змогу стверджувати, що відсоток ураження шютте збільшується при зімкнутості молодих соснових насаджень. Цей процес набуває інтенсивності у рослин після 8–15-річного віку їх росту. Подальші наші дослідження будуть зосередженні на вивченні патологічних процесів в умовах Полісся, які базуватимуться на основі широко-планових методичних підходів з вивчення різних видів мікроскопічних грибів, бактерій, вірусів та нематод. Останні, як відомо, здатні бути векторами переносу патогенів різних таксономічних груп. У таких дослідженнях необхідно звернути увагу на комплексний стан ґрунтів, на яких вирощується сосна звичайна: вміст важких металів, токсичних відходів, радіаційного забруднення. В роботі пропонується низка профілактичних заходів боротьби з хворобою шютте, які базуються на традиційних та нових технологіях. Останні пропонуються на використанні біоорганічних композицій на основі полісахаридів, грибів («Біоекофунге» – розробка кафедри фізіології рослин біохімії та біоенергетики НУБіП).

This article highlights the important questions of preservation of Scotch pine on a qualitative and productive basis. It is being noted that the susceptibility of Scotch pine trees to pine-leaf cast in different areas of Zhytomyr region has increased during recent years. The importance of Scotch pine as a conifer, as well as its therapeutic, recreational and resource role in modern forest biocenoses of the region promts us to urgent and effective solution to the problem of mass drying up. We should take into account the spread of concomitant diseases in biocenoses. The paper presents the biological characteristics of pine-leaf cast that affects the Scotch pine in the process of germinating and growing seedlings. The pine trees in five districts of the region have been screened and the scoring scale of the damage caused by the causative agent has been modified. It is noted that in some local territories of natural biocenoses the number of trees affected by the disease ranges from 15 to 30 %. It has been investigated that pine-leaf cast causes significant inhibition of Scotch pine trees that leads to rapid development of pine fungus and honey mushrooms on the damaged trees and their remains. The analysis of the research results makes it possible to assert that the causative agent of the disease is more widely spread under conditions of high humidity and high air temperature. The screening of the disease spread to the Scotch pine makes it possible to assert that the percentage of pine trees infected by the pine-leaf cast increases with the closeness of young pine plantations. This process gains the intensity after 10–15 years of tree growth. Our further research will focus on the study of pathological processes in the Scots pine trees in the Polissya. It will be based on broad-side methodological approaches to the study of different types of microscopic fungi, bacteria, viruses and nematodes. The latter are known to be the pathogens transfer vectors of different taxonomic groups. In the course of such studies one should pay attention to the complex state of the soil on which the Scotch pine is grown: its concentration with heavy metals, toxic waste, radiation contamination. The work proposes a number of preventive measures to combat pine-leaf cast based on traditional and new technologies. The latter are based on the use of bioorganic compositions based on polysaccharides, fungi («Bioecofunge» – development of the Department of Plant Physiology, Biochemistry and Bioenergetics, NUBiP).

В данной статье освещены важные вопросы сохранения деревьев сосны обыкновенной на качественной и продуктивной основе. Отмечено, что в разных регионах Житомирщины сосны обыкновенной в последние годы ее выращивания повысилась ее чувствительность к болезни шютте. Большое значение сосны обыкновенной, как хвойной породы, ее оздоровительная, рекреационная, а также ресурсная роль в современных лесных биоценозах региона, побуждают к срочному эффективному решению проблемы массового усыхания с учетом распространения в биоценозах сопутствующих болезней. В работе представлены материалы биологических свойств возбудителя шютте, который поражает сосну обыкновенную в процессе всхождения, выращивания сеянцев молодых деревьев. Проведен скрининг деревьев сосны в пяти районах области и модифицирована балльная шкала поражения ее возбудителем. Отмечено, что в отдельных локальных территориях природных биоценозов количество деревьев поражается болезнью от 15 до 30%. Доказано, что поражение сосны обыкновенной болезнью шютте вызывает значительное ее угнетение, которое побуждает усиление развития на пораженных деревьях и их остатках корневой губки и опенка осеннего. Анализ результатов исследований позволяет утверждать, что возбудитель болезни шютте более интенсивно распространяется в условиях повышенной влажности и температуры воздуха. Скрининг распространения болезни на сосне обыкновенной дает возможность утверждать, что процент поражения шютте увеличивается при сомкнутости молодых сосновых насаждений. Этот процесс приобретает интенсивность у растений после 8–15-летнего возраста их роста. Дальнейшие наши исследования будут сосредоточены на изучении патологических процессов в условиях Полесья, которые будут базироваться на основе широко-плановых методических подходов по изучению различных видов микроскопических грибов, бактерий, вирусов и нематод. Последние, как известно, способны быть векторами переноса патогенов разных таксономических групп. В таких исследованиях необходимо обратить внимание на комплексное состояние почв, на которых выращивается сосна обыкновенная: содержание тяжелых металлов, токсичных отходов, радиационного загрязнения. В работе предлагается ряд профилактических мер борьбы с болезнью шютте, основанные на традиционных и новых технологиях. Последние предлагаются на использовании биоорганических композиций на основе полисахаридов, грибов («Биоэкофунге» – разработка кафедры физиологии растений биохимии и биоэнергетики НУБиП).