DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Polissia National University >
Періодичні видання >
Наукові горизонти >
2020, № 03 (88) >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/10532

Название: Формування сосново-березових насаджень в осередках кореневої губки в умовах Житомирського Полісся
Другие названия: Formation of canopy with pine and birch in focus of mottled butt rot in the conditions of Zhytomir Polissya
Формирование сосново-березовых насаждений в очагах корневой губки в условиях Житомирского Полесья
Авторы: Печенюк, Є. П.
Pechenjuk, Y.
Печенюк, Е. П.
Ключевые слова: осередки кореневої губки
focus of mottled butt rot
ячейки корневой губки
склад деревостану
stand composition
состав древостоя
походження
origin
происхождения
середній діаметр
mean diameter
средний диаметр
середня висота
mean height
средняя высота
лісорослинні умови
site conditions
лесорастительные условия
Дата публикации: 2020
Издатель: Житомирський національний агроекологічний університет
Библиографическое описание: Печенюк Є. П. Формування сосново-березових насаджень в осередках кореневої губки в умовах Житомирського Полісся / Є. П. Печенюк // Наукові горизонти. – 2020. – № 3 (88). – С. 81–89.
Аннотация: У зв’язку із відсутністю актуальної інформації для регіону про вікову структуру, склад, походження соснових деревостанів у осередках кореневої губки, важко оцінювати успішність лісовирощування на даних ділянках. Крім аналізу формування складу сосняків, які знаходяться у осередках кореневої губки у найбільш поширених едатопах, за мету було поставлено дослідити закономірності спільного росту сосни та берези. Для цього було здійснено порівняльний аналіз середньої висоти та діаметру даних порід в осередках хвороби та в здорових деревостанах. В якості джерела була використана база даних лісовпорядкування. Для проведення аналізу опрацьована генеральна сукупність соснових ділянок, які знаходяться в осередках хвороби. Визначено, що береза повисла є найбільш поширеною супутньою породою сосни у всіх розглянутих типах лісорослинних умов. Зі зростанням родючості та вологості грунтів помічено збільшення частки сосняків із наявністю у складі берези та дуба. При формуванні складу у сосняках в осередках кореневої губки відмічена недостатня участь другорядних порід. У молодняках участь берези у складі є найбільшою: у свіжих борах – 36 %, у суборах – 27–31 %, у свіжих сугрудах – 20 %. У старших соснових деревостанах в осередках хвороби практикується формування невисокої частки берези у складі – 11–19 %. У свіжих едатопах береза у складі сосняків переважно штучного походження (у свіжих борах – 71 %, у свіжих суборах – 50 %, у свіжих сугрудах – 76 %). У вологих суборах штучна береза найменш поширена (лише 20 %). Природна береза майже на половині усіх ділянок має вегетативне походження. За динамікою середнього діметру і висоти сосни та берези найбільша різниця між насадженнями у осередках кореневої губки і здоровими деревостанами відмічена в умовах свіжого бору. У досліджених типах лісорослинних умов спільним у динаміці росту є домінування берези над сосною у молодняках як в осередках хвороби, так і поза ними. Відмічено, що в осередках кореневої губки, на відміну від здорових насаджень, береза довший час (у свіжих борах і вологих суборах до 20 років) домінує над сосною за середнім діаметром і висотою. У перспективі для подальших досліджень особливий інтерес становить визначення стану соснових деревостанів у залежності від частки супутніх порід та віку.
Due to the lack of up-to-date information for the region on the age structure, composition, origin of pine stands in the focuses of mottled butt rot, it is difficult to estimate the success of forestry in these areas. In addition to analyzing the formation of the composition of pine trees growing in the focuses of mottled butt rot in the most common site conditions, the aim was to investigate the patterns of joint growth of pine and birch. For this purpose, a comparative analysis of the mean height and diameter of these species in the disease focuses and in healthy stands was performed. The forest management database was used as the source. To carry out the analysis, a general set of pine sites located in the disease focuses was analyzed. It has been determined that silver birch is the most common concomitant pine species in all types of site conditions considered. With increasing fertility and soil moisture, there is an increase in the proportion of pine trees with the presence of birch and oak. In the formation of the composition in the pines in the focuses of mottled butt rot, there is insufficient involvement of minor species. In young plantations the participation of birch in the composition is the largest: in fresh poor site conditions – 36%, in fairly poor – 27–31%, in fresh fairly rich – 20 %. In the older pine stands in the focuses of the disease, the formation of a low proportion of birch in the composition – 11–19 %. In fresh site conditions birch in the composition of pine forests mainly artificial origin (in fresh poor site conditions – 71 %, in fresh fairly poor – 50 %, in fresh fairly rich – 76 %), in moist fairly poor conditions artificial birch is the least common (only 20 %). Natural birch is almost vegetative origin in almost half of all areas. According to the dynamics of the mean diameter and height of pine and birch, the largest difference between plantations in the focuses of mottled butt rot and healthy stands is observed in the fresh poor site conditions. In the investigated types of site conditions, the common in the dynamics of growth is the dominance of birch over pine in young plants both within and outside the disease. It is noted that in the focuses of mottled butt rot, unlike healthy plantings, birch for a longer time (in fresh poor and moist fairly poor site conditions up to 20 years) dominates the pine tree in mean diameter and height. In the future, it is of particular interest to determine the conditions of pine stands, depending on the proportion of related species and age.
В связи с отсутствием актуальной информации для региона о возрастной структуре, составе, происхождении сосновых древостоев в ячейках корневой губки, трудно оценивать успешность лесовыращивания на данных участках. Кроме анализа формирования состава сосняков, находящихся в ячейках корневой губки в наиболее распространенных едатопах, целью было поставлено исследовать закономерности общего роста сосны и березы. Для этого был осуществлен сравнительный анализ средней высоты и диаметра данных пород в очагах болезни и у здоровых древостоев. В качестве источника была использована база данных лесоустройства. Для проведения анализа проработана генеральная совокупность сосновых участков, находящихся в ячейках болезни. Определено, что береза повислая является наиболее распространенной сопутствующей породой сосны во всех рассмотренных типах лесорастительных условий. С ростом плодородия и влажности почв замечено увеличение доли сосняков с наличием в составе березы и дуба. При формировании состава в сосняках в ячейках корневой губки отмечено недостаточноя участие второстепенных пород. В молодняках березы в составе больше: в свежих борах - 36%, в суборах - 27-31%, в свежих сугрудах - 20%. В старших сосновых древостоях в очагах болезни наблюдается формирование невысокой доли березы в составе - 11-19%. В свежих эдатопах береза в составе сосняков преимущественно искусственного происхождения (в свежих борах - 71%, в свежих суборах - 50%, в свежих сугрудах - 76%). Во влажных суборах искусственная береза наименее распространена (всего 20%). Естественная береза почти на половине всех участков имеет вегетативное происхождение. По динамике среднего диметра и высоты сосны и березы наибольшая разница между насаждениями в ячейках корневой губки и здоровыми древостоями отмечена в условиях свежего бора. В исследованных типах лесорастительных условий общим в динамике роста является доминирование березы над сосной в молодняках как в очагах болезни, так и вне их. Отмечено, что в ячейках корневой губки, в отличие от здоровых насаждений, береза дольше (в свежих борах и влажных суборах до 20 лет) доминирует над сосной по среднему диаметру и высоте. В перспективе для дальнейших исследований особый интерес представляет определение состояния сосновых древостоев в зависимости от доли сопутствующих пород и возрастов.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/10532
ISSN: 2663-2144
Располагается в коллекциях:2020, № 03 (88)

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
SH_2020_3_81-89.pdf1,16 MBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2024 Полесский университет