Ідентифікації екологічних ризиків у системі еколого-економічної безпеки

Abstract

У статті визначено шляхи ідентифікації екологічних ризиків у системі еколого-економічної безпеки. Мета дослідження полягає у ідентифікації екологічного ризику на території України для вибору оптимального підходу управління екологічними ризиками на регіональному рівні, спрямованому на запобігання та зниження рівня негативних наслідків природного та антропогенного характеру. Встановлено, що ідентифікація ризиків для території та населення полягає в систематичному виявленні й вивченні екзогенних та ендогенних екологічних ризиків, характерних для окремого регіону чи виду діяльності. Сформовано процес формування еколого-економічного ризику, який складається з наступних етапів: визначення ризикоутворюючих факторів, визначення екологічного ризику, визначення шкоди людині, визначення інших ризикоутворюючих факторів, внесення змін до системи факторів екологічного ризику, визначення економічного збитку. Доведено, що на першому етапі формування і реалізації державної політики у сфері комплексної безпеки, з великої кількості запропонованих, можуть застосовуватися два типи ризиків життєдіяльності: індивідуальні та економічні. Розроблено схему ідентифікації екологічних ризиків, встановлено взаємозв’язок факторів впливу на величину ризику. Встановлено, що виділяють два основних види екологічного ризику залежно від його спрямованості: об'єктний, що виникає внаслідок негативного впливу інших господарюючих суб'єктів та суб'єктний, що обумовлений його власним впливом, що призводить до екологічної відповідальності. Доведено, що у подальшому ефективність і контрольованість процесу управління ризиками антропогенного й природного характеру у державі має забезпечуватися розгалуженою інфраструктурою механізмів регулювання безпеки на основі нормативно-правових, організаційно-адміністративних, інженерно-технічних, економічних та інших методів регулювання.

This article identifies ways of identifying environmental risks in the environmental and economic security system. It is established that the identification of risks for the territory and the population consists in the systematic identification and study of exogenous and endogenous environmental risks specific to a particular region or activity. The process of formation of ecological and economic risk is formed, which consists of the following stages: determination of risk-forming factors, determination of ecological risk, determination of harm to man, determination of other risk-forming factors, introduction of changes to the system of environmental risk factors, determination of economic loss. It is proved that in the first stage of the formation and implementation of state policy in the field of integrated security with a large number of proposed two types of risks can be applied: life activities: individual – concern an individual, collective (social) – communities; economic – absolute (in UAH) or relative (share of GDP, GRP). An environmental risk identification scheme has been developed and the relationship between the factors of influence on the magnitude of risk has been established. It is established that there are two main types of environmental risk, depending on its orientation: object – arises due to the negative impact of other economic entities (negative environmental changes, as a result of the activity of economic entities; economic losses due to such changes, related to other economic objects); subjective – due to its own impact, which leads to environmental responsibility (negative impact on the environment; the spread of negative changes of the latter to natural objects; damage to health and damage as a result of environmental change). The content of the category «strategic environmental assessment» is defined. It is proved that the efficiency and controllability of anthropogenic and natural risk management process in the country should be ensured by a branched infrastructure of security regulation mechanisms based on regulatory, organizational, administrative, engineering, economic and other regulatory methods.

В статье определены пути идентификации экологических рисков в системе эколого-экономической безопасности. Цель исследования заключается в идентификации экологического риска на территории Украины для выбора оптимального подхода управления экологическими рисками на региональном уровне, направленном на предупреждение и снижение уровня негативных последствий природного и антропогенного характера. Установлено, что идентификация рисков для территории и населения заключается в систематическом выявлении и изучении экзогенных и эндогенных экологических рисков, характерных для отдельного региона или вида деятельности. Сформирован процесс формирования эколого-экономического риска, который состоит из следующих этапов: определение факторов риска, определение экологического риска, определение ущерба человеку, внесение изменений в систему факторов экологического риска, определение экономического ущерба. Доказано, что на первом этапе формирования и реализации государственной политики в сфере комплексной безопасности, из большого количества предложенных, могут применяться два типа рисков жизнедеятельности: индивидуальные и экономические. Разработана схема идентификации экологических рисков, установлена взаимосвязь факторов влияния на величину риска. Установлено, что выделяют два основных вида экологического риска в зависимости от его направленности: объектный, возникающий вследствии негативного влияния других хозяйствующих субъектов и субъектный, который обусловлен его собственным влиянием, что приводит к экологической ответственности. Доказано, что в дальнейшем эффективность и контролируемость процесса управления рисками антропогенного и природного характера в государстве должна обеспечиваться разветвленной инфраструктурой механизмов регулирования безопасности на основе нормативно-правовых, организационно-административных, инженерно-технических, экономических и других методов регулирования.