Тренди асиметрій та диспропорцій розвитку сільських територій

Abstract

Світова практика розвитку сільських територій декларує такі напрями його регіонального стимулювання: державне ініціювання, самовільне захоплення, розвиток існуючих територій, трансформація дач тощо. Метою дослідження є виявлення перспективних механізмів подолання асиметрій та диспропорцій розвитку територіальних громад. Завданнями дослідження є наступні: 1) виявлення наявних асиметрій та диспропорцій розвитку територіальних громад;2) обґрунтування соціально-економічних інструментів досягнення цілей розвитку сільських територій. Методика дослідження базується на результатах польових досліджень, що проводились авторами у сільських територіях України, а також досвіді розвитку сільських територій Литовської республіки. В основу дослідження покладено холістичний та системно-синергетичний підходи. Спрямованість загальнодержавної політики на розвиток міст як джерела формування доходів бюджету та економічного зростання і незначна увага сільському розвитку сприяли появі асиметрій та диспропорцій на регіональному рівні. Діяльність сучасних громад України супроводжується проблемами розвитку сільських територій, що сприяє появі низки структур, що сприяють їх вирішенню. Основними причинами переїзду населення для проживання в сільській місцевості в Україні є такі: пенсійний вік, особисті соціально-економічні проблеми, особисті переконання щодо екологізації. Дослідження доводять існування трьох основних підходів до визначення громади – географічний (розуміння громади як території), соціальний (громада як сукупність різних відносин), системний (громада як визначення тотожності). Активізація громад залежить від її лідерів, діяльності агентів змін та застосування сучасних методів стимулювання їх жителів до спільної діяльності та досягнення поставлених цілей. Громада може бути залучена до забезпечення місцевого розвитку шляхом застосування різних методів та підходів. Зокрема, одним із дієвих методів є створення кооперативів. Вони мають переваги перед іншими формами організації, насамперед, у можливостях згрупувати необхідні ресурси та гнучко реагувати на зміни зовнішнього середовища. Створення сільських громад у Литві спочатку мало на меті вирішення соціальних проблем. У подальшому їм стало під силу вирішувати економічні проблеми. Представлено результати порівняльної оцінки розвитку громад сільських територій Литви та України. Одним із визначальних напрямів забезпечення сільського соціально-економічного розвитку України та інших країн є формування нового світогляду людей. Він акцентує увагу на екологізації, єдності людини з природою та примноженні природно-ресурсного потенціалу як одному з дієвих механізмів, що в змозі забезпечити розвиток суспільства. Перспективи подальших досліджень пов’язані з розробкою економіко-математичної моделі суспільно-економічних процесів через реалізацію ідеї «Родова садиба».

World experience of rural development proclaims the following directions for regional stimulation: state initiative, unauthorized seizure, development of existing territories, cottage landscaping, etc. The purpose of the study is to identify perspective means for overcoming asymmetries and disparities in the development of territorial communities. The objectives of the study are: 1) Identifying existing asymmetries and disparities in the development of territorial communities; 2) Justifying socioeconomic instruments for achieving the goals of rural development. The research methodology is based on the results of field research conducted by the authors in the rural territories of Ukraine, as well as the experience of rural territories development in the Republic of Lithuania. The study is based on holistic and system-synergetic approaches. National policy's focus on urban development, as a source of budget revenue formation and economic growth, and little attention to rural development have contributed to the emergence of asymmetries and disparities at the regional level. The operation of modern Ukrainian communities is accompanied by problems of rural development, which contributes to the emergence of several structures that contribute to their resolution. The main reasons for people's migration to live in rural areas in Ukraine are retirement age, personal socioeconomic problems, personal beliefs about ecology. The research proves the existence of three basic approaches to defining a community – geographical (understanding the community as a territory), social (community as a set of different relationships), systemic (community as a definition of identity). Activation of communities depends on its leaders, the activities of change agents and the use of modern methods of encouraging their residents to work together and achieve their goals. The community can be involved in ensuring local development through the use of various methods and approaches. In particular, one of the effective methods is creating cooperatives. They have advantages over other forms of organization, first and foremost in a possible grouping of resources needed and flexibility in responding to changes in the environment. The creation of rural communities in Lithuania was initially aimed at solving social problems. Henceforth, they were able to solve economic problems. The results of the comparative evaluation of Lithuanian and Ukrainian rural communities' development are presented. One of the defining directions of ensuring rural socioeconomic development of Ukraine and other countries is forming a new worldview for people. It focuses on ecology, human unity with nature and the enhancement of natural resources potential, as one of the effective mechanisms that can ensure the development of a society. The article will cover the economic and mathematical model of socio-economic processes using the idea «Family homestead».

Мировая практика развития сельских территорий декларирует следующие направления его регионального стимулирования: государственное инициирование, самовольный захват, развитие существующих территорий, трансформация дач и тому подобное. Целью исследования является выявление перспективных механизмов преодоления асимметрий и диспропорций развития территориальных общин. Задачами исследования являются: 1) выявление имеющихся асимметрий и диспропорций развития территориальных общин, 2) обоснование социально-экономических инструментов достижения целей развития сельских территорий. Методика исследования базируется на результатах полевых исследований, проводимых авторами в сельских территориях Украины, а также опыте развития сельских территорий Литовской республики. В основу исследования положен холистический и системно-синергетический подходы. Направленность общегосударственной политики на развитие городов как источника формирования доходов бюджета и экономического роста и незначительное внимание сельскому развитию способствовали появлению асимметрий и диспропорций на региональном уровне. Деятельность современных общин Украины сопровождается проблемами развития сельских территорий, формированием ряда структур, способствующих их решению. Основными причинами переезда населения для проживания в сельскую местность в Украине являются: пенсионный возраст, личные социально-экономические проблемы, личные убеждения по экологизации. Исследования доказывают существование трех основных подходов к определению общества - географический (понимание общества как территории), социальный (община как совокупность различных отношений), системный (община как определение тождества). Активизация общин зависит от ее лидеров, деятельности агентов изменений и применения современных методов стимулирования их жителей к совместной деятельности и достижения поставленных целей. Общество может быть привлечено к обеспечению местного развития путем применения различных методов и подходов. В частности, одним из действенных методов является создание кооперативов. Они имеют преимущества перед другими формами организации, прежде всего, в возможностях сгруппировать необходимые ресурсы и гибко реагировать на изменения внешней среды. Создание сельских общин в Литве сначала имело целью решение социальных проблем. В дальнейшем им стало под силу решать экономические проблемы. Представлены результаты сравнительной оценки развития общин сельских территорий Литвы и Украины. Одним из главных направлений обеспечения сельского социально-экономического развития Украины и других стран является формирование нового мировоззрения людей. Оно акцентирует внимание на экологизации, единства человека с природой и приумножении природно-ресурсного потенциала как одного из действенных механизмов, в состоянии обеспечить развитие общества. Перспективы дальнейших исследований связаны с разработкой экономико-математической модели общественно-экономических процессов через реализацию идеи «Родовая усадьба».