Патологоанатомічні прояви мультиорганної патології за спонтанного ієрсиніозу собак

Abstract

У роботі представлено матеріали стосовно патоморфологічних змін в органах собак, хворих на кишковий ієрсиніоз, перебіг якого досі вважається переважно безсимптомним. Метою досліджень було з’ясувати основні патоморфологічні зміни у собак за спонтанного кишкового ієрсиніозу, викликаного збудником Y. enterocolitica. Для досягнення мети протягом 2017–2020 років проводили патологоанатомічні та патоморфологічні дослідження 12 трупів собак 8–22-місячного віку, що мали лабораторно підтверджений діагноз на кишковий ієрсиніоз як моноінфекцію, а також три трупа за ускладнення хвороби інфекційним гепатитом та два трупа – за ускладнення псевдомонозом. Матеріал для досліджень відбирали при проведенні автопсії собак, загиблих внаслідок спонтанного кишкового ієрсиніозу за гострого, рідше хронічного, перебігу, а також при ускладненні його іншими інфекційними хворобами. Фіксацію патологічного матеріалу (шматочки легень, печінки, селезінки, лімфатичних вузлів, шлунку, тонкого та товстого кишечнику, нирок) і виготовлення парафінових зрізів проводили відповідно до загальноприйнятої методики. Отримані зрізи забарвлювали гематоксиліном за Караці та водним розчином еозину. Найбільш суттєві зміни виявлені в органах шлунково- кишкового тракту (застійні, катарально-геморагічні процеси за гострого перебігу, а також атрофічні та продуктивні за хронічного), печінці (білкові та жирові дистрофії, локальні ділянки некробіозу та цитоліз гепатоцитів), селезінці (делімфотизація білої пульпи) і в нирках (ознаки зернистої та гіаліново-краплинної дистрофії епітелію канальців і дистрофічно-атрофічні процеси в клубочках), характерні для септицемії та токсемії. На основі проведеного аналізу літературних джерел, а також результатів власних досліджень з’ясовано, що кишковий ієрсиніоз собак є хворобою, яка має поліорганну патологію, проте за схожістю клінічних проявів і відсутністю в лабораторіях специфічних діагностикумів маскується під інші бактеріальні та вірусні захворювання. Виявлений авторами комплекс патоморфологічних змін в органах загиблих тварин, з урахуванням результатів серологічних і патологоанатомічних досліджень, можна вважати базовим протоколом діагностування кишкового ієрсиніозу собак.

The paper presents materials on pathomorphological changes in the organs of dogs with intestinal yersiniosis, the disease which is still considered to be predominately asymptomatic. The aim of the study was to determine the main pathomorphological changes in dogs with spontaneous intestinal yersiniosis caused by Y. enterocolitica. To achieve this goal, pathological and pathomorphological studies were performed on 12 corpses of dogs aged 8-22 months between 2017-2020. The specimens had a laboratory-confirmed diagnosis of intestinal yersiniosis as a monoinfection, and three of the corpses had complications of infectious hepatitis and two corpses with complications of pseudomonosis. The material for the study was extracted during an autopsy of dogs that died due to acute and rarely chronic spontaneous intestinal yersiniosis, as well as when it was complicated by other infectious diseases. Fixation of pathological material (pieces of lungs, liver, spleen, lymph nodes, stomach, small and large intestine, kidneys) and the manufacturing of paraffin sections were performed according to generally accepted methods. The resulting sections were stained with Karatsi hematoxylin and aqueous solution of eosin. The most significant changes were found in the organs of the gastrointestinal tract (congestive catarrhal-hemorrhagic processes in the acute course and atrophic and productive in the chronic), liver (protein and fat dystrophies, local areas of necrobiosis and cytolysis of hepatocytes), spleen in the kidneys (signs of granular and hyaline-drop dystrophy of the epithelium of the tubules and dystrophic-atrophic processes in the glomeruli), characteristic of septicemia and toxemia. Based on the analysis of literature sources, the results of the study, it was found that intestinal yersiniosis of dogs is a disease that has multiorgan pathology, but due to the similarity of clinical manifestations and lack of specific diagnostic laboratories it is often disguised as other bacterial and viral diseases. The complex of pathomorphological changes in the organs of the deceased animals, taking into account the results of serological and pathological studies, can be considered a basic protocol for diagnosing intestinal yersiniosis in dogs.

В работе представлены материалы по патоморфологическим изменениям в органах собак, больных кишечным иерсиниозом, ход которого до сих пор считается преимущественно бессимптомным. Целью исследований было выяснить основные патоморфологические изменения у собак при спонтанном кишечном иерсиниозе, вызванном возбудителем Y. enterocolitica. Для достижения цели в течение 2017-2020 годов проводили патологоанатомические и патоморфологические исследования 12 трупов собак 8-22-месячного возраста, имели лабораторно подтвержденный диагноз кишечным иерсиниозом как моноинфекции, а также три трупа с осложнениями инфекционным гепатитом и два трупа - с осложнениями псевдомоноза . Материал для исследований отбирали при проведении аутопсии собак, погибших в результате спонтанного кишечного иерсиниоза при остром, реже хроническом, течении, а также при осложнении его другими инфекционными болезнями. Фиксацию патологического материала (кусочки легких, печени, селезенки, лимфатических узлов, желудка, тонкого и толстого кишечника, почек) и изготовление парафиновых срезов проводили в соответствии с общепринятой методикой. Полученные срезы окрашивали гематоксилином по Карацу и водным раствором эозина. Наиболее существенные изменения выявлены в органах желудочно-кишечного тракта (застойные, катарально-геморрагические процессы при остром течении, а также атрофические и производительные при хроническом), печени (белковые и жировые дистрофии, локальные участки некробиозу и цитолиз гепатоцитов), селезенке (делимфотизация белой пульпы ) и в почках (признаки зернистой и гиалиново-капельной дистрофии эпителия канальцев и дистрофически-атрофические процессы в клубочках), характерные для септицемии и токсемии. На основе проведенного анализа литературных источников, а также результатов собственных исследований установлено, что кишечный иерсиниоз собак является болезнью, которая имеет полиорганную патологию, однако по сходству клинических проявлений и отсутствии в лабораториях специфических диагностикумов маскируется под другие бактериальные и вирусные заболевания. Обнаруженный авторами комплекс патоморфологических изменений в органах погибших животных, с учетом результатов серологических и патологоанатомических исследований, можно считать базовым протоколом диагностики кишечного иерсиниоза собак.