Становлення сільської економіки: європейські пріорітети для країн з перехідною економікою

Abstract

У статті обґрунтовується, що за умов зростання ступеня відкритості національних економік, посилення співпраці між ними та створення міждержавних господарських утворень загострюється потреба у зближенні підходів до становлення й розвитку сільської економіки в різних країнах світу. У такому ракурсі встановлено прямий зв’язок між глобалізацією економіки та конвергенцією політики сільського розвитку, в основу якої закладено механізм інклюзивної сільської трансформації. Метою статті є обґрунтування особливостей становлення сільської економіки як об’єктивного процесу ринкових трансформацій та окреслення переваг європейського досвіду для країн з перехідною економікою. Обґрунтовано, що поштовхом до становлення сільської економіки як сучасного феномену у сфері наукових знань різних країн світу стали докорінні структурно-інституціональні перетворення в соціально-економічних системах (як галузеві, так і територіальні). Передусім йдеться про ті країни, у яких галузь сільського господарства превалює у формуванні ВВП, а також значною є частка сільського населення у відношенні до міського. Доведено, що сільські території потребують окремої політики та механізмів управління їх розвитком, формування відповідної інституційної платформи для функціонування сільської економіки й провадження сільського бізнесу, гарантування належних умов життєдіяльності сільських мешканців, збереження довкілля, сільського колориту та культурно-історичної спадщини. Висвітлено особливості інклюзивної сільської трансформації в різних групах країн (з перехідною економікою, аграрних та урбанізованих), що відображає процес, за якого має місце зростання сільської продуктивності, розширюються можливості працевлаштування, покращується доступ до послуг та інфраструктури, уможливлюється вплив на політику тощо. Доведено, що ефективність дії ринкових важелів детермінує рівень економічного розвитку країни (зокрема й за територіальним розмежуванням – міські та сільські території) і міжгалузеву співпрацю. Встановлено, що реалізація успішної економічної політики щодо переходу на ринкові засади господарювання в окремих країнах, зокрема країн-членів ЄС, і їх визнання лідерами економічного зростання, супроводжується цілеспрямованою державною підтримкою та активною інноваційно орієнтованою політикою уряду із виваженим застосуванням різноманітних інституційних регуляторів. Доведено необхідність та обґрунтовано переваги використання європейського досвіду розвитку сільської економіки для країн із перехідною економікою.

В статье обосновывается, что в условиях роста степени открытости национальных экономик, усиление сотрудничества между ними и создания межгосударственных хозяйственных образований обостряется потребность в сближении подходов к становлению и развитию сельской экономики в разных странах мира. В таком ракурсе установлена прямая связь между глобализацией экономики и конвергенцией политики сельского развития, в основу которой заложен механизм инклюзивной сельской трансформации. Целью статьи является обоснование особенностей становления сельской экономики как объективного процесса рыночных преобразований и определение преимуществ европейского опыта для стран с переходной экономикой. Обосновано, что толчком к становлению сельской экономики как современного феномена в сфере научных знаний разных стран мира стали коренные структурно-институциональные преобразования в социально-экономических системах (как отраслевые, так и территориальные). Прежде всего речь идет о тех странах, в которых отрасль сельского хозяйства превалирует в формировании ВВП, а также значительна доля сельского населения в отношении к городскому. Доказано, что сельские территории требуют отдельной политики и механизмов управления их развитием, формирования соответствующей институциональной платформы для функционирования сельской экономики и производства сельского бизнеса, обеспечение условий жизнедеятельности сельских жителей, сохранения окружающей среды, сельского колорита и культурно-исторического наследия. Освещены особенности инклюзивной сельской трансформации в различных группах стран (с переходной экономикой, аграрных и урбанизированных), что отражает процесс, при котором имеет место рост сельской производительности, расширяются возможности трудоустройства, улучшается доступ к услугам и инфраструктуры, становится возможным влияние на политику и тому подобное. Доказано, что эффективность действия рыночных рычагов детерминирует уровень экономического развития страны (в том числе по территориальному разграничением - городские и сельские территории) и межотраслевое сотрудничество. Установлено, что реализация успешной экономической политики по переходу на рыночные основы хозяйствования в отдельных странах, в частности стран-членов ЕС, и их признание лидерами экономического роста, сопровождается целенаправленной государственной поддержкой и активной инновационно ориентированной политикой правительства по взвешенным применением различных институциональных регуляторов. Доказана необходимость и обоснованно преимущества использования европейского опыта развития сельской экономики для стран с переходной экономикой.

The study substantiates the fact that the need to consolidate various approaches to the establishment and development of the rural economy in different countries is increasing, which is explained by the growing degree of transparency of national economies, intensified cooperation between them and the creation of interstate economic entities. In this context, there is a direct correlation between the globalization of the economy and the convergence of rural development policy, which is based on the mechanism of inclusive rural transformation. The purpose of the study is to substantiate the special features of the development of the rural economy as an objective process of market transformation and outline the benefits of the European experience for transition economies. It was substantiated that radical structural and institutional transformations in socioeconomic systems (both sectoral and territorial) were the impetus for the development of the rural economy as a modern phenomenon in the field of scientific knowledge around the world. First of all, this refers to the countries where the agricultural sector predominates in the development of GDP, and there is also a significant share of the rural population in relation to the urban population. It was proved that rural areas require a separate policy and mechanisms to manage their development, develop an appropriate institutional platform for the functioning of the rural economy and rural business, ensure proper living conditions for rural residents, preserve the environment, rural flair as well as cultural and historical heritage. The specific features of inclusive rural transformation in different groups of countries (with transition, agricultural, and urban economies) are highlighted, which reflects the process of increasing rural productivity, expanding employment opportunities, improving access to services and infrastructure, enabling policy influence, etc. It was theoretically proved that the effectiveness of market levers determines intersectoral cooperation and the level of economic development of the country (including the territorial division – urban and rural areas). It was established that the implementation of a successful economic policy on the transition to market principles in some countries, particularly EU member states, and their recognition as leaders of economic growth is accompanied by targeted government support and active innovation-oriented government policy with prudent use of various institutional regulators. The necessity and advantages of using the European experience of rural economy development for the countries with transition economies are proved.