Продуктивність пшениці озимої залежно від фонів живлення в умовах Західного Полісся

Abstract

Наведені результати впливу органо-мінерального удобрення та проведення по його фону позакореневих підживлень комплексними добривами на врожайність, біохімічні та фізичні показники якості зерна пшениці озимої сорту Артеміда. Експериментальні дослідження проводили на осушуваному дерново-підзолистому ґрунті впродовж 2016–2018 рр. в умовах дослідного господарства «Перше Травня» Волинської державної сільськогосподарської дослідної станції Інституту картоплярства НААН України. Дослідження показали, що основне внесення мінеральних добрив у нормі N60Р60К60, заробка сидерату та внесення 10 т/га гною забезпечили збільшення врожайності зерна на 1,45 т/га, соломи – на 1,16 т/га. Значно вищу врожайність визначено у варіантах проведення по даному фону позакореневих підживлень комплексними добривами. За рахунок останніх додатково сформовано 0,62–0,96 т/га зерна та 0,50–0,77 т/га соломи. Максимальну у досліді врожайність зерна і соломи забезпечило проведення підживлень посівів пшениці озимої органо-мінеральним добривом Органік Д2–M. З покращенням фону живлення вміст білка у зерні пшениці озимої збільшився на 0,2–0,3 %, сирої клейковини – на 0,4–0,6 %. Суттєвої різниці між варіантами удобрення за даними показниками якості виявлено не було. Проте її спостерігали за умовним виходом білка і сирої клейковини з гектару посіву пшениці озимої. За рахунок більш високої сформованої врожайності значну перевагу у даному випадку мали варіанти з проведенням позакореневих підживлень комплексними добривами, і особливо органо- мінеральним комплексом Органік Д2–M. Оптимізація фону живлення сприяла збільшенню маси 1000 зерен з 38 г у контролі без добрив до 42–45 г за їх внесення. Проведення позакореневих підживлень комплексними добривами на даному фізичному показникові якості не позначилось, а використання вітамінного комплексу БФ–3 взагалі призвело до його зменшення порівняно з основним внесенням мінеральних та органічних добрив. Натура зерна, вирощеного на удобрених ділянках досліду, на 1,7–3,0 % перевищила даний показник у контролі без внесення добрив. Найменшу дію за натурною масою визначено за проведення позакореневих підживлень вітамінним комплексом БФ–3. Суттєвої різниці між іншими варіантами удобрення не спостерігали.

The results of the influence of organo-mineral fertilizer and foliar fertilizing with complex fertilizers on the yield, biochemical and physical indicators of the quality of winter wheat grain of Artemis variety are presented. Experimental investigations were carried out on drained sod-podzolic soil during 2016–2018 in the experimental farm «First of May» Volyn state agricultural experimental station of Institute of potato NAAS of Ukraine. Studies have shown that the main application of mineral fertilizers in the norm N60P60K60, the addition of siderate and the introduction of 10 t/ha of manure provided an increase in grain yield by 1.45 t/ha, straw-by 1.16 t/ha. Significantly higher yield was determined in the variants of foliar fertilizing with complex fertilizers for this background. Due to the latter, 0.62–0.96 t/ha of grain and 0.50–0.77 t/ha of straw were additionally formed. The maximum yield of grain and straw was provided by fertilizing winter wheat crops with organo-mineral fertilizer Organic D2–M. With the improvement of the nutrition background, the protein content of winter wheat grain increased by 0.2–0.3 %, and raw gluten – by 0.4–0.6 %. There was no significant difference between the fertilizer variants according to these quality indicators. However, it was observed for the conditional yield of protein and raw gluten from a hectare of winter wheat. Due to the higher formed yield, the variants with non-root fertilizing with complex fertilizers had a significant advantage. And especially organo-mineral complex Organic D2–M. Optimization of the nutrition background contributed to an increase in the mass of 1000 grains from 38 g in the control without fertilizers to 42–45 g for their application. Carrying out non-root top-UPS with complex fertilizers did not affect this physical quality indicator, and the use of the vitamin complex BF–3 in General led to its reduction in comparison with the main application of mineral and organic fertilizers. The nature of grain grown in the fertilized areas of the experiment exceeded this indicator by 1.7–3.0 % in the control without fertilization. The smallest effect on the natural weight was determined for carrying out foliar top-UPS with the vitamin complex BF–3. There was no significant difference between other fertilizer options.

Приведены результаты влияния органо-минерального удобрения и проведение на его фоне внекорневых подкормок комплексными удобрениями на урожайность, биохимические и физические показатели качества зерна озимой пшеницы сорта Артемида. Экспериментальные исследования проводили на осушаемой дерново-подзолистой почве в течение 2016-2018 гг. В условиях опытного хозяйства «Первое Мая» Волынской государственной сельскохозяйственной опытной станции Института картофелеводства НААН Украины. Исследования показали, что основное внесение минеральных удобрений в норме N60Р60К60, заделка сидерата и внесения 10 т / га навоза обеспечили увеличение урожайности зерна на 1,45 т / га, соломы - на 1,16 т / га. Значительно более высокую урожайность определено в вариантах проведения по данному фона внекорневых подкормок комплексными удобрениями. За счет последних дополнительно сформировано 0,62-0,96 т / га зерна и 0,50-0,77 т / га соломы. Максимальную в опыте урожайность зерна и соломы обеспечило проведение подкормок посевов озимой пшеницы органо-минеральным удобрением Органик Д2-M. С улучшением фона питания содержание белка в зерне пшеницы озимой увеличился на 0,2-0,3%, сырой клейковины - на 0,4-0,6%. Существенной разницы между вариантами удобрения по данным показателям качества обнаружено не было. Однако ее наблюдали за условным выходом белка и сырой клейковины с гектара посева озимой пшеницы. За счет более высокой сложившейся урожайности значительное преимущество в данном случае имели варианты с проведением внекорневых подкормок комплексными удобрениями, и особенно органно-минеральным комплексом Органик Д2-M. Оптимизация фона питания способствовала увеличению массы 1000 зерен с 38 г в контроле без удобрений до 42-45 г при их внесении. Проведение внекорневых подкормок комплексными удобрениями на данном физическом показателе качества не отразилось, а использование витаминного комплекса БФ-3 вообще привело к его уменьшению по сравнению с основным внесением минеральных и органических удобрений. Натура зерна, выращенная на удобренных участках опыта, на 1,7-3,0% превысила данный показатель в контроле без внесения удобрений. Наименьшее действие натурной массой определено при проведении внекорневых подкормок витаминным комплексом БФ-3. Существенной разницы между другими вариантами удобрения не наблюдали.