Порівняльна морфологія селезінки птахів родин Phasianidae та Columbidae

Abstract

Морфологічне дослідження філогенетичного напрямку дозволяє визначити екологічну зумовленість у характері розвитку близьких форм і поглиблює їх характеристику. Метою роботи було дослідження селезінки птахів родини Фазанові (курка, перепілка) і Голубові (голуб). Для вирішення завдання з встановлення особливостей морфологічної будови органа були виготовлені гістологічні препарати, зафарбовані гематоксиліном та еозином, проведена їх морфометрія. Мікроскопічна будови селезінки у птахів класів фазанові і голубоподібні характеризувалась наявністю однакових складових: строма і паренхіма. Опорно-скоротливий апарат складався з трабекул і капсули, пульпа поділялась на білу і червону. Однак, кожен вид птахів мав свої гістологічні та морфометричні особливості. У курки виявлялись лише пульпарні трабекули, у перепілки і голуба ще були наявні і капсулярні трабекули. Для селезінки голуба характерною особливістю є об’єднання сполучних трабекул з судинними, в яких розміщувалась велика кількість судин. Лімфоїдна тканина селезінки птахів була переважно структурованою. Однак, у селезінці голуба зустрічалась і неоформлена лімфоїдна тканина неправильних розмірів різної форми. Біла пульпа птахів складалась з лімфоїдних вузликів і периартеріальних лімфоїдних піхв. Додатково у білій пульпі селезінки Куроподібних виявляли еліпсоїди, у голуба вони майже не зустрічалися. У голуба лімфоїдні вузлики переважно розміщувались в підкапсулярній зоні селезінки та нерідко утворювали конгломеровані структури шляхом злиття 3–6 вузликів. Опорно-скоротливий апарат найкраще розвинений у голуба (9 %). Відносна площа білої пульпи найбільша у курки (18,6 %), червоної пульпи – у перепілки (82 %). Даною роботою ми зробили перший крок у з’ясуванні особливостей морфології селезінки птахів різних класів, для детального аналізу наші подальші дослідження будуть спрямовані на вивчення морфофізіології селезінки птахів у віковому та породному аспектах.

Morphological study of the phylogenetic direction allows to determine the ecological conditionality in the nature of the development of related forms and deepens their characteristics. The work aimed to study the spleen of birds of the Phasianidae family (chicken, quail) and Columbidae (pigeon). The histological preparations were stained with hematoxylin and eosin. Their morphometry was performed for establishing the features of the morphological structure of the organ. The microscopic structure of the spleen in birds of the pheasant and pigeon classes was characterized by the presence of the same components: stroma and parenchyma. The musculoskeletal system consisted of trabeculae and capsules. The pulp was divided into white and red. However, each species of bird had its own histological and morphometric features. The pulpal trabeculae were found only in chickens. The capsular trabeculae were also present in quails and pigeons. A characteristic feature of the pigeon's spleen is the association of the connecting trabeculae with the vascular ones, in which a large number of vessels were located. The lymphoid tissue of the spleen of birds was predominantly structured. However, in the pigeon's spleen, there was also unformed lymphoid tissue of varying size of various shapes. The white pulp of birds consisted of lymphoid nodules and periarterial lymphoid sheaths. Additionally, ellipsoids were found in the white pulp of the hens' spleen, and they were almost non-existent in pigeons. In pigeons, lymphoid nodules were mainly located in the subcapsular zone of the spleen and often formed conglomerated structures by merging 3–6 nodules. The musculoskeletal system is best developed in pigeons (9 %). The relative area of white pulp is the largest in chickens (18.6 %), red pulp – in quail (82 %).In this work, we have taken the first step in elucidating the features of the morphology of the spleen of birds of different classes, for detailed analysis, our further research will focus on the study of morphophysiology of the spleen of birds in age and breed aspects.

Морфологическое исследование филогенетического направления позволяет определить экологическую обусловленность в характере развития близких форм и углубляет их характеристику. Целью работы было исследование селезенки птиц семейства Фазановых (курица, перепел) и Голубиных (голубь). Для решения задачи по установлению особенностей морфологического строения органа были изготовлены гистологические препараты, окрашенные гематоксилином и эозином, проведена их морфометрия. Микроскопическое строение селезенки у птиц классов фазановых и голубеобразных характеризовалось наличием одинаковых составляющих: строма и паренхима. Опорно-сократительный аппарат состоял из трабекул и капсулы, пульпа делилась на белую и красную. Однако, каждый вид птиц имел свои гистологические и морфометрические особенности. У курицы оказывались только пульпарные трабекулы, в перепелки и голубя еще имелись и капсулярные трабекулы. Для селезенки голубя характерной особенностью является объединение соединительных трабекул с сосудистыми, в которых размещалось большое количество сосудов. Лимфоидная ткань селезенки птиц была преимущественно структурированной. Однако, в селезенке голубя встречалась и неоформленная лимфоидная ткань неправильных размеров различной формы. Белая пульпа птиц состояла из лимфоидных узелков и периартериальных лимфоидных влагалищ. Дополнительно в белой пульпе селезенки Курообразных выявлены эллипсоиды, у голубя они почти не встречались. В голубя лимфоидные узелки преимущественно размещались в пидкапсулярний зоне селезенки и нередко образовывали конгломерованные структуры путем слияния 3-6 узелков. Опорно-сократительный аппарат лучше развит у голубя (9%). Относительная площадь белой пульпы крупнейшая в курицы (18,6%), красной пульпы - в перепела (82%). Данной работой мы сделали первый шаг в выяснении особенностей морфологии селезенки птиц разных классов, для детального анализа наши дальнейшие исследования будут направлены на изучение морфофизиологии селезенки птиц в возрастном и породном аспектах.