Динаміка ґрунтових параметрів після суцільних рубок в умовах Правобережного Полісся України

Abstract

Рослинний покрив дубових лісів Полісся є синтетичним і дуже чутливим індикатором екологічних умов місцезростань. Після проведення суцільних рубок головного користування відбуваються суттєві зміни у флористичному складі та ценотичній будові рослинного покриву. Для збереження біорізноманіття досліджено динаміку вологості ґрунту (Hd), кислотності ґрунту (Rc) та кількості мінерального азоту у ґрунті (Nt) на основі повних геоботанічних описів динамічних рядів рослинності лісових площ дубових лісів із застосуванням методів фітоіндикації (бальної оцінки). Встановлено, що різка зміна параметрів ґрунту відбувається зразу після завершення рубки та вилучення з насадження головного едифікатора – деревостану. У процесі відновлення рослинності, після створення лісових культур дуба звичайного, спостерігається поступове відновлення ґрунтових параметрів. Так, вологість ґрунту (Hd) має найменші значення у насаджень до періоду змикання крон – 10,70±0,21 бала, яке суттєво збільшується після утворення намету деревостану. Найкраще сформованим рослинним покривом у дубових лісах вологих сугрудів характеризуються 90-річні ценози, в яких спостерігається зменшення вологості грунту до мінімальної величини – 10,30±0,12 бала. Найменша кислотність ґрунту (Rc) властива материнським 120-річним біогеоценозам – 9,50±0,10 бала, найбільша – 7,90±0,20 бала – для 3-річних угруповань. Кількість мінерального азоту (Nt) у ґрунті знаходиться в діапазоні – від 4,50±0,15 (дворічні лісові культури) до 4,90±0,15 бала (100-річні та 120-річні дубові біогеоценози). Отже, впродовж періоду відновлення дубових лісів прослідковується повернення ґрунтових показників до рівня вихідних значень характерних для материнських субклімаксових насаджень. У подальшому, перспективними є дослідження щодо деталізації основних тенденцій відновлення екологічних параметрів ґрунтів після суцільних рубок та розробка методик їх використання у практичних цілях.

Vegetation of oak forests of Polissia is a synthetic and very sensitive indicator of ecological conditions of habitats. After continuous fellings of the main use, there are significant changes in the floristic composition and coenotic structure of vegetation. To preserve biodiversity, the dynamics of soil moisture (Hd), soil acidity (Rc) and the amount of mineral nitrogen in the soil (Nt) were studied on the basis of complete geobotanical descriptions of time series of forest areas with oak forests using phytoindication methods (scoring). It is established that a sharp change in soil parameters occurs immediately after the completion of felling and removal from the plantation of the main edificator - the stand. In the process of vegetation restoration, after the creation of forest oak crops, there is a gradual restoration of soil parameters. Thus, soil moisture (Hd) has the lowest values in plantations before the period of crown closure – 10.70±0.21 points, which increases significantly after the stand formation. The best-formed vegetation in oak forests of wet soils is characterized by 90-year-old cenoses in which there is a decrease in soil moisture to a minimum value – 10.30±0.12 points. The lowest soil acidity (Rc) is characteristic of maternal 120-year-old biogeocenoses – 9.50±0.10 points, the highest – 7.90±0.20 points – for 3-year-old groups. The amount of mineral nitrogen (Nt) in the soil is in the range – from 4.50±0.15 (biennial forest crops) to 4.90±0.15 points (100-year-old and 120-year-old oak biogeocenoses). Thus, during the restoration period of oak forests, the return of soil parameters to the initial values’ level characteristic of the maternal subclimax plantations is observed. In the future, research on the main trends in the restoration of environmental parameters of soils after continuous fellings and the development of methods of their use for practical purposes are promising.

Растительный покров дубовых лесов Полесья является синтетическим и очень чувствительным индикатором экологических условий местообитаний. После проведения сплошных рубок главного пользования происходят существенные изменения во флористическом составе и ценотичном строении растительного покрова. Для сохранения биоразнообразия исследована динамика влажности почвы (Hd), кислотности почвы (Rc) и количества минерального азота в почве (Nt) на основе полных геоботанических описаний динамических рядов растительности лесных площадей дубовых лесов с применением методов фитоиндикации (балльной оценки). Установлено, что резкое изменение параметров почвы происходит сразу после завершения рубки и изъятия из насаждения главного эдификатора - древостоя. В процессе восстановления растительности, после создания лесных культур дуба обыкновенного, наблюдается постепенное восстановление грунтовых параметров. Так, влажность почвы (Hd) имеет очень маленькое значение в насаждениях к периоду смыкания крон - 10,70 ± 0,21 балла, которое существенно увеличивается после образования палатки древостоя. Лучше всего сложившимся растительным покровом в дубовых лесах влажных сугрудив характеризуются 90-летние ценозы, в которых наблюдается уменьшение влажности почвы до минимальной величины - 10,30 ± 0,12 балла. Самая маленькая кислотность почвы (Rc) свойственна материнским 120-летним биогеоценозам - 9,50 ± 0,10 балла, самая большая - 7,90 ± 0,20 балла - для 3-летних группировок. Количество минерального азота (Nt) в почве находится в диапазоне - от 4,50 ± 0,15 (двухлетние лесные культуры) до 4,90 ± 0,15 балла (100-летние и 120-летние дубовые биогеоценозы). Следовательно, в течении периода восстановления дубовых лесов прослеживается возврат грунтовых показателей до уровня исходных значений характерных для материнских субклимаксовых насаждений. В дальнейшем, перспективными являются исследования по детализации основных тенденций восстановления экологических параметров почв после сплошных рубок и разработка методик их использования в практических целях.