Накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травосумішками

Abstract

Залуження бобово-злаковими травосумішками дерново-підзолистих ґрунтів сприяє повільному відновленню активності ґрунтових мікроорганізмів за рахунок кореневих виділень і рослинних залишків багаторічних трав. Мета досліджень полягала у вивченні впливу показників накопичення кореневої маси та симбіотичного азоту бобово-злаковими травостоями залежно від складу травосумішей та удобрення, проведених у 2015–2018 рр. на дерново-підзолистому поверхнево оглеєному ґрунті. Аналіз результатів дослідження показав, що на бобово-злакових травостоях без внесення добрив урожайність становила 7,23–7,54 т/га сухої маси, відповідно, у шарі ґрунту 0–20 см нагромаджується до 7,43 т/га коріння, що пояснюється формуванням міцної дернини протягом чотирьох років використання. Внесення фосфорно-калійних (Р60К60) добрив дає можливість підвищити врожайність лучних травостоїв на 2 %. Установлено, що маса кореневої системи збільшувалася від першого до четвертого року вирощування незалежно від мінерального удобрення та виду бобових та злакових трав. Найбільшу масу кореневої системи за внесення Р60К60 розвивав лядвенце-злаковий травостій – 7,77 т/га сухої маси. Значно меншими виявилися значення зазначеного показника у інших видів бобових трав (люцерна посівна, конюшина лучна та козлятник кавказький). Вміст поживних елементів у кореневій масі лучних фітоценозів у шарі ґрунту 0–20 см у середньому за роки дослідження становив: азоту 1,00–1,54 %, фосфору – 0,19–0,22 %, калію – 0,85– 0,87 %. Формування симбіотичного апарату бобових культур істотно залежить від технологічних заходів вирощування, насамперед внесення мінеральних добрив та біологічних особливостей їх росту і розвитку. Без сумніву, ці особливості впливали також і на показники накопичення симбіотичного азоту за роками їх вирощування. Одержані експериментальні дані засвідчили доцільність вирощування сучасних сортів бобово- злакових травосумішок за внесення мінеральних добрив на дерново-підзолистому ґрунті Прикарпаття та необхідність подальших досліджень щодо вдосконалення технології їх вирощування.

The most optimal sowing period was determined in one of the experiments with winter barley for the conditions of the southern Steppe zone of Ukraine, such as the 2nd decade of October. At the same time, during sowing in the 1st decade of October, the average grain yield over the years of cultivation, for varieties and preparations from pre – sowing seed treatment increased by 13.7 %, for sowing in the 2nd decade it Legume-cereal grass mixtures cause alkalization of sod-podzolic soils by slow recovering of soil microorganism activity by root excreta and plant residues. Research purpose was to study the influence of legume-cereal grass mixtures composition and fertilizers on accumulation of root mass and symbiotic nitrogen in sod-podzolic surface-gleyed soil during 2015–2018. Analysis of research results showed that in variants without fertilizers yield capacity of legume-cereal grass mixtures was fluctuated in the range of 7.23–7.54 t/ha of dry mass. Accumulation of roots in 0–20 cm layer of soil was 7.43 t/ha, which indicates the formation of strong turf upon the years of research. Introduction of phosphorus-potassium fertilizers (Р60К60) helps to increase the yield capacity of legume-cereal mixtures up to 2 %. Accumulation of root mass increased upon the years of research irrespectively from fertilizer application and composition of legumes and grass mixtures. The highest amount of root mass was in variant with Lotus corniculatus-cereal grass mixture and applying of phosphorus-potassium fertilizers (P60K60) – 7.77 t/ha. Medicago sativa, Trifolium pratense and Galega orientalis showed significantly less root mass accumulation. Nutrient content of root mass in 0–20 cm layer of the soil averaged over the years of research was nitrogen – 1.00-1.54 %, phosphorus – 0.19–0.22 %, potassium – 0.85–0.87 %. Formation of symbiotic apparatus in legume crops highly dependent on: fertilizer application, biological features of plant growth and development. These features also have an influence on symbiotic nitrogen accumulation over the years of their cultivation. Received experimental data demonstrate expediency of fertilizer application upon the cultivation of legume-cereal grass mixtures on Precarpathian sod-podzolic soils and importance of further research to improve the technology of their cultivation.

Заложенные бобово-злаковыми травосмесями дерново-подзолистых почв способствуют медленному восстановлению активности почвенных микроорганизмов за счет корневых выделений и растительных остатков многолетних трав. Цель исследований заключалась в изучении влияния показателей накопления корневой массы и симбиотического азота бобово-злаковыми травостоями в зависимости от состава травосмесей и удобрения, проведенных в 2015-2018 гг. на дерново-подзолистой поверхностно оглеенной почве. Анализ результатов исследования показал, что на бобово-злаковых травостоях без внесения удобрений урожайность составила 7,23-7,54 т / га сухой массы, соответственно, в слое почвы 0-20 см накапливается до 7,43 т / га корней, объясняется формированием прочной дернины в течение четырех лет использования. Внесение фосфорно-калийных (Р60К60) удобрений дает возможность повысить урожайность луговых травостоев на 2%. Установлено, что масса корневой системы увеличивалась от первого до четвертого года выращивания независимо от минерального удобрения и вида бобовых и злаковых трав. Наибольшую массу корневой системы за внесение Р60К60 развивал лядвенце-злаковый травостой - 7,77 т / га сухой массы. Значительно меньше оказалось значение указанного показателя у других видов бобовых трав (люцерна посевная, клевер луговой и козлятник кавказский). Содержание питательных элементов в корневой массе луговых фитоценозов в слое почвы 0-20 см в среднем за годы исследования составил: азота 1,00-1,54%, фосфора - 0,19-0,22%, калия - 0,85- 0,87%. Формирование симбиотического аппарата бобовых культур существенно зависит от технологических мероприятий выращивания, прежде всего внесения минеральных удобрений и биологических особенностей их роста и развития. Без сомнения, эти особенности влияли также и на показатели накопления симбиотического азота по годам их выращивания. Полученные экспериментальные данные показали целесообразность выращивания современных сортов бобово-злаковых травосмесей при внесение минеральных удобрений на дерново-подзолистой почве Прикарпатья и необходимость дальнейших исследований по совершенствованию технологии их выращивания.