Прояв адаптивної мінливості часнику озимого за інтродукції у правобережному Лісостепу України

Abstract

Часник досить поширений в усіх ґрунтово-кліматичних зонах України, але нарощування об’ємів виробництва, на жаль, відбувається переважно екстенсивним шляхом, за рахунок збільшення площ. Проаналізовано фенотипову мінливість морфометричних ознак та адаптивну здатність сортів і колекційних зразків часнику озимого різного еколого-географічного походження. У результаті вивчення мінливості біометричних показників, встановлено, що найбільші відмінності між зразками відмічені за показниками: ширина листка – V=15,6 % (за роками 17,1– 22,8 %), висота квітконосної стрілки – V=28,2 % (за роками 17,4–29,3 %) та кількість повітряних бульбочок у суцвітті – V=68,3 % (за роками 67,0–70,8 %). Встановлено, що використання інтенсивних сортів Любаша і Хандо забезпечує формування врожайності часнику озимого на рівні 16,0–18,9 т/га (+5,3–8,2 т/га). Використання перспективних зразків за №№ 1, 5, 6, 13, 19 і 21 забезпечувало урожайність на рівні 14,6–19,4 т/га (+3,9–8,7 т/га). Визначено, що найбільш адаптивними були інтенсивні сорти часнику озимого Любаша, у якого показник загальної адаптивної здатності становив 2,42, Дюшес (загальна адаптивна здатність=4,63) і Хандо (загальна адаптивна здатність=5,70) та зразки № 6 (загальна адаптивна здатність=6,29), № 13 (загальна адаптивна здатність=4,12) і № 5 (загальна адаптивна здатність=3,22), а для подальшого створення сортів слід використовувати зразки, які мають високу селекційну цінність генотипу та високу фенотипову стабільність за врожайністю. Отримані результати дозволять якісно провести добір і оцінку вихідних форм для подальшої селекції на адаптивність та створити сорти для конкретних ґрунтово-кліматичних умов.

Garlic is quite common in all climatic zones of the Ukraine, but the increase in production of this valuable crop is largely extensive, due to the increased area. The phenotypic variability of morphometric features and the adaptive capacity of varieties and collections of garlic of winter of different ecological and geographical origin are analyzed. As a result of studying the variability of biometric indicators, it was founded that the greatest differences between varieties by indicators of leaf width – V=15.6 % (over the years 17.1–22.8 %), height of scape – V=28.2 % (over the years 17.4–29.3 %) and number of air bulbs in inflorescence – V=68.3 % (over the years 67.0–70.8 %). It is noted that using the modern intensive cultivars of Lubasha and Khando provides the formation of winter garlic yield at the level of 16.0–18.9 t/ha (+5.3–8.2 t/ha) and the use of promising variety samples No. 1, 5, 6, 13, 19 and No. 21 will provide yield at the level of 14.6–19.4 t/ha (+3.9–8.7 t/ha). It was found that the intensive cultivars of winter garlic of Lubasha (Total Adaptive Capacity=2.42), Dushes (Total Adaptive Capacity=4.63) and Khando (Total Adaptive Capacity=5.70) were the most adaptable. The most adaptive variety samples were No. 6 (Total Adaptive Capacity=6.29), No. 13 (Total Adaptive Capacity=4.12), No. 5 (Total Adaptive Capacity=3.22), and variety samples with high breeding value of the genotype should be used for further breeding and high phenotypic of the yield stability. The results obtained will allow qualitative selection and evaluation of initial forms for further breeding for adaptability and to create cultivars for specific soil and climatic conditions.

Чеснок достаточно распространен во всех почвенно-климатических зонах Украины, но наращивание объемов производства, к сожалению, происходит в основном экстенсивным путем, за счет увеличения площадей. Проанализированы фенотипическая изменчивость морфометрических признаков и адаптивную способность сортов и коллекционных образцов чеснока озимого различного эколого-географического происхождения. В результате изучения изменчивости биометрических показателей, установлено, что наибольшие различия между образцами отмеченные по показателям: ширина листа - V = 15,6% (по годам 17,1- 22,8%), высота Цветоносной стрелки - V = 28,2% (по годам 17,4-29,3%) и количество воздушных пузырьков в соцветии - V = 68,3% (по годам 67,0-70,8%). Установлено, что использование интенсивных сортов Любаша и Ханда обеспечивает формирование урожайности чеснока озимого на уровне 16,0-18,9 т / га (+ 5,3-8,2 т / га). Использование перспективных образцов по №№ 1, 5, 6, 13, 19 и 21 обеспечивало урожайность на уровне 14,6-19,4 т / га (+ 3,9-8,7 т / га). Определено, что наиболее адаптивными были интенсивные сорта чеснока озимого Любаша, у которого показатель общей адаптивной способности составлял 2,42, Дюшес (общая адаптивная способность = 4,63) и Ханда (общая адаптивная способность = 5,70) и образцы № 6 (общая адаптивная способность = 6,29), № 13 (общая адаптивная способность = 4,12) и № 5 (общая адаптивная способность = 3,22), а для последующего создания сортов следует использовать образцы, которые имеют высокую селекционную ценность генотипа и высокую фенотипическую стабильность по урожайности. Полученные результаты позволят качественно провести отбор и оценку выходных форм для дальнейшей селекции на адаптивность и создать сорта для конкретных почвенно-климатических условий.