Оцінка біопродуктивності лісів Правобережного Полісся України

Abstract

Правобережне Полісся України є одним з найбільш лісистих регіонів України. Його лісові масиви впливають на клімат Східної Європи. Одночасно з виконанням численних корисних функцій, ліси регіону виконують ще й значну екологічну, беруть участь у накопиченні вуглецю. Визначення кількісних показників депонування вуглецю та частки участі різних за складом деревостанів у даних процесах є надзвичайно актуальним у сучасних екологічних умовах. Для вивчення щільності фітомаси і депонуваного вуглецю використали методику збору та аналізу даних, розроблену П. І. Лакидою. У процесі дослідження накопичення стовбурної деревини та депонування вуглецю головними лісотвірними деревними породами у лісах Правобережного Полісся обраховано компоненти фітомаси та її щільність. Встановлено, що ліси регіону досліджень займають площу 1946,4 тис. га, продуктивність за запасом стовбурної деревини становить 419,5 млн м3. Серед лісотвірних деревних порід, в об’ємі депонованого вуглецю та продукованої фітомаси, найбільшу частку займає сосна звичайна. Насадження дуба звичайного, за площею і загальним запасом стовбурної деревини, поступаються насадженням сосни звичайної. Щільність вуглецю у насадженнях дуба звичайного вища, у порівнянні з іншими деревними породами та загальною щільністю в усіх досліджуваних областях. Перевищення значень знаходиться у межах від 9,6 % (Рівненська область) до 22,4 % (ліси «Житомироблагролісу»). Щільність фітомаси дуба звичайного перевищує середні показники щільності фітомаси лісів регіону загалом, а найбільші її значення зафіксовані у дубняках Рівненської області (21,1 кг/м2). Отримані результати досліджень свідчать про доцільність розширення площ цінних деревних порід, в першу чергу, насаджень дуба звичайного, враховуючи його значну біопродуктивність та здатність забезпечувати високий рівень щільності фітомаси та вуглецю. У подальшому, перспективними є дослідження можливості депонування вуглецю всіма компонентами лісових екосистем.

The right-bank Polissia of Ukraine is one of the most wooded regions of Ukraine. Its forests affect the climate of Eastern Europe. At the same time as performing many useful functions, the forests of the region also perform significant environmental contributions to carbon accumulation. Determination of the quantitative indicators of carbon deposition and the proportion of participation of different forest stands in these processes is extremely relevant in current environmental conditions. To study the density of phytomass and deposited carbon we used the methodology of data collection and analysis developed by P. I. Lakida. In the process of research on the accumulation of trunk wood and carbon deposition of the main wood-forming tree species in the forests of Right-Bank Polissia, the components of phytomass and its density were calculated. It was established that the forests of the study region cover an area of 1946.4 thousand hectares, the productivity of trunk wood stock is 419.5 million m3. Among the wood-forming tree species pinewood is the largest in the volume of the deposited carbon and produced phytomass. The planting of oak by area and total stock of trunk wood is inferior to planting pine. Carbon density in oak stands is higher comparing to other tree species and the total density in all study areas. The excess is in the range of 9.6 % (Rivne region) to 22.4 % («Zhytomyroblagrolis» forests). The density of the oak phytomass exceeds the average indicators of the forests phytomass density of the region as a whole and its largest values are recorded in the oak forests of Rivne region (21.1 kg/m2). The results of the research indicate the expediency of expanding the area of valuable tree species, first of all, the oak plantations taking into account its considerable bioproductivity and the ability to provide a high level of phytomass and carbon density. In the future it is promising to explore the possibility of carbon deposition by all the components of forest ecosystems.

Правобережное Полесье Украины является одним из самых лесистых регионов Украины. Его лесные массивы влияют на климат Восточной Европы. Одновременно с выполнением многочисленных полезных функций, леса региона выполняют еще и значительную экологическую, участвуют в накоплении углерода. Определение количественных показателей депонирования углерода и доли участия различных по составу древостоев в данных процессах является чрезвычайно актуальным в современных экологических условиях. Для изучения плотности фитомассы и депонирование углерода использовали методику сбора и анализа данных, разработанную П. И. Лакида. В процессе исследования накопления стволовой древесины и депонирования углерода главными лесообразующими древесными породами в лесах Правобережного Полесья рассчитаны компоненты фитомассы и ее плотность. Установлено, что леса региона исследований занимают площадь 1946,4 тыс. га, производительность по запасу стволовой древесины составляет 419 500 000 м3. Среди лесообразующих древесных пород в объеме депонированного углерода и производимой фитомассы, наибольшую долю занимает сосна обыкновенная. Насаждения дуба обыкновенного, по площади и общим запасом стволовой древесины, уступают насаждениям сосны обыкновенной. Плотность углерода в насаждениях дуба обыкновенного выше, по сравнению с другими древесными породами и общей плотностью во всех исследуемых областях. Превышение значений находится в пределах от 9,6% (Ровенская область) до 22,4% (леса «Житомироблагролес»). Плотность фитомассы дуба обычного превышает средние показатели плотности фитомассы лесов региона в целом, а самые большие значения зафиксированы в дубняках Ровенской области (21,1 кг / м2). Полученные результаты исследований свидетельствуют о целесообразности расширения площадей ценных древесных пород, в первую очередь, насаждений дуба обыкновенного, учитывая его значительную биопродуктивность и способность обеспечивать высокий уровень плотности фитомассы и углерода. В дальнейшем, перспективными являются исследования возможности депонирования углерода всеми компонентами лесных экосистем.