Порушення структури біоценозу лісу під дією стовбурових шкідників та методи контролю їх чисельності

Abstract

Дослідження лісової екосистеми, як невід’ємної складової частини протиерозійної системи, пов՚язане з низкою питань. Ліс є найбільш могутнім і дієвим засобом у боротьбі з ерозією ґрунтів, посухами і суховіями, а також екологічним стабілізуючим чинником загалом. Лісогосподарська діяльність людини в боротьбі зі всиханням хвойних насаджеь від спалаху масового розмноження і розповсюдження на значні території стовбурових шкідників під впливом комплексу еколого-кліматичних факторів, є одним із серйозних факторів, що порушують структуру біоценозу лісу. Пошук альтернативних рішень локалізації цієї проблеми вимагає детального вивчення поведінки найпоширеніших короїдів хвойних порід дерев у кліматичних та екологічних умовах, що склались в період з 2011 по 2020 роки. У період активних температур 2019 року, а саме з ІІ декади квітня до ІІІ декади жовтня, проводились роботи по стаціонарному нагляду та лабораторно-польові роботи з метою вирішення проблеми з локалізації осередків комплексу стовбурових шкідників соснових насаджень Полісся та Лісостепу. Використовувались методи викладки ловчих дерев і феромонних пасток. На практиці шкідник не заселяв ловчих дерев і потрапляли у пастки лише поодинокі представники в дуже малій кількості та ентомофаги. Натомість він заселив здорові дерева виділів, де були розташовані уловлювачі. Визначено, що з науково-практичної точки зору досліджувана закономірність виникнення осередків всихання сосни чітко приурочена до автомобільних шляхів і лісовозних доріг, а також ареалу поширення відповідних видів стовбурових шкідників і зон ослаблення соснових деревостанів на окремих територіях з інших причин. Доведено, що задля збереження екологічного потенціалу хвойних насаджень і зменшення негативного впливу комах-ксилофагів необхідно запроектувати профілактичні та біологічні методи боротьби з головними стовбуровими шкідниками хвойних порід дерев.

The study of the forest ecosystem as an integral part of the erosion system is associated with a number of issues. The forest is the most powerful and effective tool in the fight against soil erosion, droughts and hot winds, as well as an environmental stabilising factor in general. Human forestry activities in the fight against the drying of coniferous plantations from an outbreak of mass reproduction and spread to large areas of stem pests under the influence of a complex of ecological and climatic factors, is one of the serious factors disrupting the structure of the forest biocenosis. The search for alternative solutions to the localisation of this problem requires a detailed study of the behaviour of the most common bark beetles of coniferous trees in climatic and environmental conditions that developed during 2011-2020. During the period of active temperatures in 2019, namely from the second decade of April to the third decade of October, work on stationary supervision and laboratory field work was carried out to solve the problem of localisation of stem pests of Polissya and Forest-Steppe pine plantations. Methods of laying out hunting trees and pheromone traps were used. In practice, the pest did not inhabit hunting trees and only a few representatives and very small entomophagous traps fell into the traps. Instead, it inhabited healthy stands of trees, where the catchers were located. It is established that from the scientific and practical standpoint, the studied regularity of pine drying centres is clearly confined to highways and timber roads, as well as the area of distribution of relevant species of trunk pests and weakening zones of pine stands in some areas for other reasons. It is proved that to preserve the ecological potential of coniferous plantations and reduce the negative impact of xylophagous insects, it is necessary to design preventive and biological methods of control of the main trunk pests of coniferous trees.

Исследование лесной экосистемы, как неотъемлемой составной части противоэрозионной системы, связанно с рядом вопросов. Лес является наиболее мощным и действенным средством в борьбе с эрозией почв, засухами и суховеями, а также экологическим стабилизирующим фактором в целом. Лесохозяйственная деятельность человека в борьбе с усыханием хвойных насаждений от вспышки массового размножения и распространения на значительные территории стволовых вредителей под влиянием комплекса эколого-климатических факторов, является одним из серьезных факторов, нарушающих структуру биоценоза леса. Поиск альтернативных решений локализации этой проблемы требует детального изучения поведения самых распространенных короедов хвойных пород деревьев в климатических и экологических условиях, которые сложились в период с 2011 по 2020 годы. В период активных температур 2019 года, а именно с ІІ декады апреля по III декаду октября, проводились работы по стационарному надзору и лабораторно-полевые работы с целью решения проблемы по локализации очагов комплекса стволовых вредителей сосновых насаждений Полесья и Лесостепи. Использовались методы выкладки ловчих деревьев и феромонных ловушек. На практике вредитель не заселял ловчих деревьев и попадали в ловушки лишь единичные представители в очень малом количестве и энтомофаги. Вместо этого он заселил здоровые деревья, где были расположены ловушки. Установлено, что с научно-практической точки зрения исследуемая закономерность возникновения очагов усыхания сосны четко привязана к автомобильным и лесовозным дорогам, а также к ареалу распространения соответствующих видов стволовых вредителей и зон ослабления сосновых древостоев на отдельных территориях по другим причинам. Доказано, что для сохранения экологического потенциала хвойных насаждений и уменьшения негативного влияния насекомых-ксилофагов необходимо запроектировать профилактические и биологические методы борьбы с главными стволовыми вредителями хвойных пород деревьев.