Психологічні засади управління та планування інноваційним регіональним розвитком територіальних громад

Abstract

Кожен історичний етап розвитку людства має своє самобутні особливості, характеристики та формат. Соціально-психологічні аспекти становлення соціуму на сучасному етапі ознаменували посилення процесів осмислення та переоцінки всіх базових цінностей та людських практик. Традиційні та раніше широко вживані підходи в управлінні наразі трансформуються у якісно нову систему націлену на довгострокові управлінські, гуманітарні, соціальні, екологічні, політичні, економічні, фінансові, освітні та інші практики. Різноманіття проблем сучасності трансформувало раніше вживані ефективні підходи прямого адміністрування на користь практики публічного управління. Катастрофічний варіант розвитку подій на планеті Земля, викликаний як кризою управління, так і світоглядними позиціями окремих індивідів та їх груп стає наразі зрозумілим абсолютній більшості людства. Орієнтація на порятунок людської цивілізації, визначальні людські цінності спроможні сприяти вирішенню повного спектра цивілізаційних задач. Відхід від диструктивності (тотальної руйнації природи, суспільства, самої людини) на користь духовності, бажанню розвиватися, самовдосконалюватися, відмовитися від домінування тваринних інстинктів, споживацтва, гедонізму, меркантилізму та прагматизму є запорукою наближення як окремої людини, так і соціуму загалом до якісно високого життєвого ракурсу. Саме таким є сучасний період становлення людської спільноти, індивідуальний та колективний вибір людської цивілізації. Етика Нового часу передбачає повернення до моральної сутності економічної системи, формуючи уявлення про ідеал як орієнтир душі для її виховання та управління. Такий підхід змушує людину жити у відповідності із законами природи, частиною якої вона є. Механізмами подолання світової кризи визнано прагнення до гармонії та досконалості. У такому світі немає місця вульгарно-матеріалістичній та утилітарно-меркантильній філософії. У свідомості посилюється розуміння різноманіття світових та соціальних проявів оточуючої дійсності – величного та таємничого Храма Природи і людини, а новою моделлю суспільства стають духовні, моральні та етичні цінності (світова глобальна криза – це криза онтології економічної моделі світу – неспівпадіння природи цивілізаційної практики та цінностей ринку). Розуміння того, що творцем цього світу є сама людина, а можливість гідно жити зумовлена рішучістю переглянути онтологію хижацтва, на перше місце висуває розум. Концепція ноосфери як розширеної свідомості, пов'язаної із розумінням цілісності світу та ролі кожного у ньому. Недопущення катастрофи лежить у площині визначення моделі майбутнього гармонійного суспільства, головуючої ролі Розуму над стихійною еволюцією соціуму, гармонізації відносин людини та Природи як основи природо доцільної діяльності людини відповідно до законів Всесвіту.

Каждый исторический этап развития человечества имеет свои самобытные особенности, характеристики и формат. Социально-психологические аспекты становления социума на современном этапе ознаменовали усиление процессов осмысления и переоценки всех базовых ценностей и человеческих практик. Традиционные и ранее широко применяемые подходы в управлении трансформируются в качественно новую систему нацеленную на долгосрочные управленческие, гуманитарные, социальные, экологические, политические, экономические, финансовые, образовательные и другие практики. Многообразие проблем современности трансформировало ранее применяемые эффективные подходы прямого администрирования в пользу практики публичного управления. Катастрофический вариант развития событий на планете Земля, вызванный как кризисом управления, так и мировоззренческими позициями отдельных индивидов и их групп становится сейчас понятным абсолютному большинству человечества. Ориентация на спасение человеческой цивилизации, определяющие человеческие ценности способны содействовать решению полного спектра цивилизационных задач. Уход от диструктивности (тотального разрушения природы, общества, самого человека) в пользу духовности, желанию развиваться, самосовершенствоваться, отказаться от доминирования животных инстинктов, потребительства, гедонизма, меркантилизма и прагматизма является залогом приближения как отдельного человека, так и социума в целом к качественно высокому жизненному ракурсу. Именно таков современный период становления человеческого сообщества, индивидуальный и коллективный выбор человеческой цивилизации. Этика Нового времени предусматривает возвращение к нравственной сущности экономической системы, формируя представление об идеале как ориентир души для ее воспитания и управления. Такой подход заставляет человека жить в соответствии с законами природы, частью которой он является. Механизмами преодоления мирового кризиса признано стремление к гармонии и совершенству. В таком мире нет места вульгарно-материалистической и утилитарно-меркантильной философии. В сознании усиливается понимание многообразия мировых и социальных проявлений окружающей действительности – величественного и таинственного Храма Природы и человека, а новой моделью общества становятся духовные, нравственные и этические ценности (мировой глобальный кризис – это кризис онтологии экономической модели мира – несовпадение природы цивилизационной практики и ценностей рынка). Понимание того, что создателем этого мира является сам человек, а возможность достойно жить обусловлена решимостью пересмотреть онтологию хищничества, на первое место выдвигается ум. Концепция ноосферы как расширенного сознания, связанного с пониманием целостности мира и роли каждого в нем. Недопущение катастрофы лежит в плоскости определения модели будущего гармоничного общества, председательствующей роли Разума над стихийной эволюцией социума, гармонизации отношений человека и природы как основы природно целесообразной деятельности человека в соответствии с законами Вселенной.

Each historical stage of human development has its own characteristics, characteristics, and format. Socio-psychological aspects of the formation of society at the present stage marked the strengthening of the processes of understanding and reassessment of all basic values and human practices. Traditional and previously widely used management approaches are now being transformed into a qualitatively new system. Such a system is aimed at long-term managerial, humanitarian, social, environmental, political, economic, financial, educational, and other practices. The variety of contemporary problems has transformed previously used effective approaches to direct administration in favor of public administration practices. The catastrophic version of events on the planet Earth, caused by both the crisis of governance and the worldview of individuals and their groups is now becoming clear to the vast majority of humanity. Orientation to the salvation of human civilization, defining human values can contribute to the solution of a full range of civilization problems. Departure from destructiveness (total destruction of nature, society, the man himself) in favor of spirituality, the desire to develop, self-improvement. Abandoning the dominance of animal instincts, consumption, hedonism, mercantilism, and pragmatism is the key to bringing both the individual and society as a whole closer to a qualitatively high perspective of life. This is the modern period of formation of the human community, individual and collective choice of human civilization. Modern ethics involves a return to the moral essence of the economic system, forming an idea of the ideal as a reference point for the soul for its education and management. This approach forces man to live in accordance with the laws of nature of which he is a part. The desire for harmony and perfection is recognized as a mechanism for overcoming the global crisis. In such a world there is no place for vulgar-materialist and utilitarian-mercantile philosophy. The understanding of the diversity of the world and social manifestations of the surrounding reality – the majestic and mysterious Temple of Nature and Man – increase in consciousness. Spiritual, moral, and ethical values are becoming a new model of society. The global crisis is a crisis of the ontology of the economic model of the world, the mismatch between the nature of civilizational practice and market values. Understanding that the creator of this world is the man himself. And the opportunity to live with dignity is due to the determination to review the ontology of predation, in the first place, puts the mind. The concept of the noosphere as an expanded consciousness, associated with an understanding of the integrity of the world and the role of each in it. Preventing a catastrophe lies in defining the model of a future harmonious society. The leading role of the Mind over the spontaneous evolution of society, the harmonization of relations between man and Nature as the basis of naturally expedient human activity in accordance with the laws of the Universe.