Знання і віра у філософії Блеза Паскаля

Abstract

Особливістю осмислення науки кінця XX століття стала констатація її відходу від єдиного «царського шляху», доповнення ідеалу істинності аксіологічними складовими, пошук комплементарності пізнавальної орієнтації людини з іншими, екзистенційними, орієнтаціями. Ці аспекти сучасного осмислення науки конкретизуються у розробці проблем розмежування та співвідношення знання і незнання, знання і віри. Проблема межі та співвідношення між знанням і незнанням у всі часи мала важливе значення для орієнтації людини у світі.

Особенностью осмысления науки конца XX века стала констатация ее отхода от единого «царского пути», дополнение идеала истинности аксиологическими составляющими, поиск комплементарности познавательной ориентации человека с другими, экзистенциальными, ориентациями. Эти аспекты современного осмысления науки конкретизируются в разработке проблем разграничения и соотношения знания и незнания, знания и веры. Проблема границы и соотношение между знанием и незнанием во все времена имела важное значение для ориентации человека в мире.

The peculiarity of understanding the science of the late twentieth century was the statement of its departure from the only «royal way», the addition of the ideal of truth with axiological components, the search for complementarity of human cognitive orientation with other, existential, orientations. These aspects of modern understanding of science are concretized in the development of problems of delimitation and correlation of knowledge and ignorance, knowledge and faith. The problem of the boundary and relationship between knowledge and ignorance has always been important for the orientation of man in the world.