Comparative analysis of rabbit meat quality when using modular raising technologies and eco-farm

Abstract

The nutritional value and organoleptic evaluation of rabbit showed that the meat of rabbits raised on the eco-farm and in the modular rabbit house did not differ from each other and had the best nutritional and biochemical qualities, indicating the prospects of using modular farms to produce high quality products. A high percentage of fresh meat yield was found – 53.6 and 53.9% in rabbits raised in the module and on the eco-farm. Rabbit carcasses from the module had more fat by 1.1% and slightly enlarged kidneys due to the peculiarity of the equipment. Changes in the chemical composition – a slight increase in moisture and fat content (by 0.2%) in the meat, which was obtained by raising in the modular rabbit house compared to the meat of rabbits raised on the eco-farm – were founded. At the same time there was 0.3% less protein and 0.1% less sol. In general, the difference in chemical composition was insignificant, which indicated the identity of the analyzed samples. The organoleptic characteristics of rabbit meat in the carcass at slaughter and after heat treatment were studied. Muscle consistency was dense, elastic, when pressed the formed hole was quickly leveled; fat was dense. The aroma was specific for fresh meat. All samples taken from sampling of «Hy-plus» hybrid rabbits raised in the modular rabbit house and those raised on the eco-farm had the highest scores. The studied samples by organoleptic evaluation did not differ from each other and corresponded to high quality rabbit. Carcasses of hybrids in the experimental groups had a high content of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids and the lowest content of cholesterol (0.04 g/100 g). The difference between the amino acid composition of meat and the lipid composition of fat in the study groups was insignificant.

Харчова цінність та органолептична оцінка кроликів показали, що м’ясо кроликів, вирощене на екофермі та в модульному кролятнику, не відрізняється одне від одного і має найкращі харчові та біохімічні якості, що вказує на перспективи використання модульних ферм для виробництва продукції високої якості. Виявлено високий відсоток виходу свіжого м’яса – 53,6 та 53,9 % у кроликів, вирощених у модулі та на екофермі. Тушки кроликів з модуля мали більше жиру на 1,1 % і дещо збільшені нирки через особливості обладнання. Спостерігаються зміни хімічного складу – незначне збільшення вологості та вмісту жиру (на 0,2 %) у м’ясі, що було отримано шляхом вирощування в модульному кролятнику порівняно з м’ясом кроликів, вирощеним на екофермі. Водночас було на 0,3 % менше білка і на 0,1 % менше золю. Загалом, різниця в хімічному складі була незначною, що вказувало на ідентичність аналізованих зразків. Досліджено органолептичні характеристики м’яса кролика в туші під час забою та після термічної обробки. М’язова консистенція була щільною, еластичною, під час натискання утворений отвір швидко вирівнювався; жир був щільним. Аромат був специфічним для свіжого м’яса. Усі зразки, взяті з вибірки гібридних кроликів «Hy-plus», вирощених у модульному кролячому будиночку, та тих, які вирощені на екофермі, мали найвищі бали. Досліджені зразки за органолептичною оцінкою не відрізнялися один від одного і відповідали кролику високої якості. Тушки гібридів в експериментальних групах мали високий вміст насичених, мононенасичених та поліненасичених жирних кислот і найнижчий вміст холестерину (0,04 г/100 г). Різниця між амінокислотним складом м’яса та ліпідним складом жиру в досліджуваних групах була незначною.