The influence of the teacher’s social and pedagogical activities on the health-promoting competence of youth

Abstract

The work presents the results of a pedagogical experiment related to the peculiarities of training future teachers of biology and health basics to carry out social and pedagogical activities in order to form health-promoting competence of students who are future teachers. The integration processes of university education require defining priorities for the formation of health-promoting competence of future professionals. The organization of the educational process at higher education institutions ensures quite an extensive study of the health preservation of young people, in particular, the implementation of relevant programs and projects, the development of textbooks, guidelines, educational and methodical manuals. In addition, the development and widespread use of corresponding educational technologies aimed at positive self-perception, the values-based attitude of the individuals to their own health and the health of others. Therefore, the social order for a teacher, who knows health-preserving technologies of teaching and education, is able to organize the educational process and develop the health-preserving competence of students, becomes a priority. The health-preserving competence is a complex integrated personality formation, the sense of which is a set of interconnected components. The paper describes the results obtained applying the methodology for indicating the formation levels of the health-promoting competence of the future teachers of biology and health basics according to the developed criteria. The quantitative and qualitative analysis of the received results was carried out, the conclusions on the efficiency of introducing health-promoting technologies for the social and pedagogical activity of the teachers of biology and health basics were made. Determining formation the levels of the health-promoting competence of future teachers, the following indicators were taken into account: motivation to maintain health and value-based orientations (motivational value-based criterion), the amount and completeness of knowledge and procedural skills (cognitive criterion), the level of adaptive capabilities and working capacity (personal criterion). The used classification of the health-preserving competence levels of the future teachers of biology and health basics includes three levels: beginner, normative, and active. On the basis of quantitative and qualitative indicators, the comparative analysis of the received intermediate and final results of the experiment concerning the relevance of introducing the teacher’s social and pedagogical activity to form health-preserving competence was carried out. The reliability of the study results was ensured by using statistical methods of processing the results. The analysis of the obtained results of the control and experimental groups proves the efficiency of introducing a scientifically substantiated model, which provides the formation of health-promoting competence, the management of this process, the use of educational and methodical manuals, practical recommendations developed by the authors of the study, into the process of social and pedagogical activity of biology and health basics teachers that will make it possible to efficiently form the students’ healthpromoting competence in the future.

В работе представлены результаты педагогического эксперимента, связанные с особенностями подготовки будущих учителей биологии и основ здоровья к ведению социально-педагогической деятельности с целью формирования здоровьесберегающих компетенций студентов – будущих учителей. Интеграционные процессы высшего образования требуют определения приоритетов для формирования здоровьесберегающих компетенций будущих специалистов. Организация учебного процесса в высших учебных заведениях обеспечивает достаточно обширное изучение вопросов сохранения здоровья молодежи, в частности, реализацию соответствующих программ и проектов, разработку учебников, методических рекомендаций, учебных и методических пособий. Кроме того, разработка и широкое использование соответствующих образовательных технологий, направленных на позитивное самовосприятие, ценностное отношение индивидов к собственному здоровью и здоровью других. Таким образом, приоритетом становится социальный заказ на учителя, владеющего здоровьесберегающими технологиями обучения и воспитания, способного организовать учебный процесс и развивать здоровьесберегающие компетенции учащихся. Здоровьесберегающая компетенция – сложное целостное образование личности, смысл которого представляет собой совокупность взаимосвязанных компонентов. В статье описаны результаты, полученные с применением методики определения уровней сформированности здоровой компетентности будущих учителей биологии и основ здоровья по разработанным критериям. Проведен количественный и качественный анализ полученных результатов, сделаны выводы об эффективности внедрения оздоровительных технологий в социально-педагогическую деятельность учителей биологии и основ здоровья. При определении уровней формирования здоровьесберегающей компетентности будущих учителей учитывались следующие показатели: мотивация к сохранению здоровья и ценностные ориентации (мотивационно-ценностный критерий), объем и полнота знаний и процедурных навыков (когнитивный критерий), уровень адаптационных возможностей и работоспособности (личностный критерий). Используемая классификация уровней здоровьесберегающей компетентности будущих учителей биологии и основ здоровья включает три уровня: начальный, нормативный и активный. На основе количественных и качественных показателей проведен сравнительный анализ полученных промежуточных и конечных результатов эксперимента относительно актуальности внедрения социально-педагогической деятельности учителя для формирования здоровьесберегающей компетентности. Достоверность результатов исследования обеспечивалась применением статистических методов обработки результатов. Анализ полученных результатов контрольной и экспериментальной групп свидетельствует об эффективности внедрения научно-обоснованной модели, обеспечивающей формирование здоровьесберегающих компетенций, управление этим процессом, использование учебно-методических пособий, практических рекомендаций, разработанных авторами исследования, в процессе социально-педагогической деятельности учителей биологии и основ здоровья, что позволит в будущем эффективно формировать у студентов здоровьесберегающую компетентность.

У роботі представлені результати педагогічного експерименту, пов’язаного з особливостями підготовки майбутніх учителів біології та основ здоров’я до здійснення соціально-педагогічної діяльності з метою формування здоров’язберігаючої компетентності учнів, які є майбутніми вчителями. Інтеграційні процеси вищої освіти вимагають визначення пріоритетів формування здоров’язберігаючої компетентності майбутніх фахівців. Організація навчального процесу у закладах вищої освіти забезпечує досить широке вивчення питань збереження здоров’я молоді, зокрема, реалізацію відповідних програм та проектів, розробку підручників, методичних вказівок, навчальних та методичних посібників. Крім того, розробка та широке використання відповідних освітніх технологій, спрямованих на позитивне самосприйняття, ціннісне ставлення людей до власного здоров'я та здоров'я інших людей. Тому, пріоритетом стає соціальне замовлення на вчителя, який знає здоров’язберігаючі технології навчання та виховання, що здатний організувати навчальний процес та розвивати здоров’язберігаючу компетентність учнів. Здоров’язберігаюча компетентність – це складне цілісне формування особистості, сенс якого – сукупність взаємопов’язаних компонентів. У статті описані результати, отримані із застосуванням методології для визначення рівня сформованості здоров’язберігаючої компетентності майбутніх учителів біології та основ здоров’я відповідно до розроблених критеріїв. Проведено кількісний та якісний аналіз отриманих результатів, зроблено висновки щодо ефективності впровадження оздоровчих технологій соціально-педагогічної діяльності викладачів біології та основ здоров’я. Визначаючи сформованість рівнів здоров’язберігаючої компетентності майбутніх учителів, враховувались такі показники: мотивація до збереження здоров’я та ціннісні орієнтації (мотиваційно-ціннісний критерій), обсяг та повнота знань та процесуальних навичок (когнітивний критерій), рівень адаптаційних можливостей та працездатності (особистий критерій). Використана класифікація рівня здоров’язберігаючих компетенцій майбутніх учителів біології та основ здоров’я включає три рівні: початковий, нормативний та активний. На основі кількісних та якісних показників проведено порівняльний аналіз отриманих проміжних та кінцевих результатів експерименту щодо актуальності впровадження соціально-педагогічної діяльності вчителя для формування здоров’язберігаючої компетентності. Надійність результатів дослідження забезпечувалась використанням статистичних методів обробки результатів. Аналіз отриманих результатів контрольної та експериментальної груп доводить ефективність впровадження науково-обґрунтованої моделі, яка забезпечує формування здоров’язберігаючої компетентності, управління цим процесом, використання навчально-методичних посібників, практичних рекомендацій, розроблених авторами дослідження, в процес соціально-педагогічної діяльності вчителів основ біології та здоров’я, що дасть змогу ефективно формувати компетентність студентів щодо зміцнення здоров’я в майбутньому.