Особистісно орієнтоване фізичне виховання здобувачів закладів вищої освіти як чинник підвищення рухової активності та збереження здоров’я

Abstract

Актуальність теми дослідження. Система фізичного виховання здобувачів ЗВО України перебуває у глибокому кризовому стані і не в змозі забезпечити необхідного рівня фізичної підготовленості та здоров’я молоді. Наразі настала необхідність модернізувати фізичне виховання у ЗВО таким чином, щоб врахувати інтереси та мотиви здобувачів до занять фізичними вправами та видами спорту за уподобаннями. Одним із таких напрямів є особистісно орієнтоване фізичне виховання, яке надає можливість здобувачам вільний вибір виду рухової активності на заняттях з фізичного виховання та в подальшій життєдіяльності. Особистісно орієнтоване фізичне виховання передбачає необхідність диференціації навчання, орієнтації на особистість здобувача, його інтелектуальний і фізичний розвиток, виховання цілісної особистості, а не окремих фізичних якостей. Мета статті полягає в обґрунтуванні та реалізації педагогічних умов формування готовності здобувачів до особистісно орієнтованого фізичного виховання під час професійного становлення. Методи дослідження: аналіз літературних джерел, педагогічне спостереження, бесіда, анкетування, тестування показників фізичної підготовленості та здоров’я, педагогічний формувальний експеримент для оцінювання ефективності особистісно орієнтованого фізичного виховання, методи математичної статистики. Заняття в експериментальній групі проводилися за особистісним вибором засобів рухової активності. Результати роботи та ключові висновки. Особистісно орієнтоване фізичне виховання здійснюється на основі гуманно-особистісних технологій, технологій співпраці та технологій вільного виховання. Гуманно-особистісні технології характеризуються своєю гуманістичною сутністю, допомогою, психологічною підтримкою особистості здобувана. Технології співробітництва побудовані на демократизмі, рівності, партнерстві у відносинах викладача та здобувача. Технології вільного виховання спрямовані на надання здобувачу повної свободи вибору виду рухової активності та самостійності під час виконання завдань. Зміст освітнього процесу в експериментальній групі складався із трьох компонентів, які вирішували питання здоров’язбереження здобувачів. Фізичне виховання за особистісно орієнтованим вибором рухової активності в експериментальній групі суттєво покращило рівень теоретичних і методичних знань у здобувачів експериментальної групи з проблем здоров’язбереження на 27,7 бали (Р < 0,001), підвищили рівень мотивації на 23,9 бали (Р < 0,001), фізкультурно-оздоровчу активність на 35,4 бала (Р < 0,001) та успішність з фізичного виховання на 7,9 бали (Р < 0,05).

Актуальность темы исследования. Система физического воспитания соискателей ЗВО Украины находится в глубоком кризисном состоянии и не в состоянии обеспечить необходимый уровень физической подготовленности и здоровья молодежи. Настала необходимость модернизировать физическое воспитание в ЗВО таким образом, чтобы учесть интересы и мотивы соискателей к занятиям физическими упражнениями и видами спорта за интересами. Одним из таких направлений является личностно ориентированное физическое воспитание, предоставляющее возможность соискателям свободный выбор вида двигательной активности на занятиях по физическому воспитанию и в дальнейшей жизнедеятельности. Личностно ориентированное физическое воспитание подразумевает необходимость дифференциации обучения, ориентации на личность соискателя, его интеллектуальное и физическое развитие, воспитание целостной личности, а не отдельных физических качеств. Цель статьи состоит в обосновании и реализации педагогических условий формирования готовности соискателей к личностно ориентированному физическому воспитанию во время профессионального становления. Методы исследования: анализ литературных источников, педагогическое наблюдение, беседа, анкетирование, тестирование показателей физической подготовленности и здоровья, педагогический формирующий эксперимент для оценки эффективности личностно ориентированного физического воспитания, методы математической статистики. Занятия в экспериментальной группе проводились по личному выбору видов двигательной активности. Результаты работы и ключевые выводы. Личностно ориентированное физическое воспитание осуществляется на основе гуманно-личностных технологий, технологий сотрудничества и технологий свободного воспитания. Гуманно-личностные технологии характеризуются своей гуманистической сущностью, помощью, психологической поддержкой личности соискателя. Технологии сотрудничества построены на демократизме, равенстве, партнерстве в отношениях преподавателя и соискателя. Технологии свободного воспитания направлены на предоставление соискателю полной свободы выбора вида двигательной активности и самостоятельности при выполнении заданий. Содержание образовательного процесса в экспериментальной группе состояло из трех компонентов, которые решали вопросы сохранения здоровья соискателей. Физическое воспитание по личностно ориентированному выбору двигательной активности в экспериментальной группе существенно улучшило уровень теоретических и методических знаний у соискателей экспериментальной группы по проблемам здравоохранения на 27,7 балла (Р < 0,001), повысили уровень мотивации на 23,9 балла (Р < 0,001), физкультурно-оздоровительную активность на 35,4 балла (Р < 0,001) и успеваемость по физическому воспитанию на 7,9 балла (Р < 0,05).

Relevance of the research. The physical education system at the Ukrainian higher education institutions is experiencing a severe crisis and it is unable to provide the necessary level of physical fitness and health for young people. At present, physical education at the Ukrainian higher education institutions should be modernized in such a way that the students’ interests and motives for physical exercises and sports are taken into account. One of the directions is person-centered physical education, which gives students the opportunity to choose the type of physical activity in physical education classes and later in life. Person-centered physical education implies the need to differentiate learning, to focus on the personality of the student, one’s intellectual and physical development, the education of an integral personality, rather than individual physical qualities. The aim of the article is to substantiate and implement the pedagogical conditions for the formation of the students’ readiness for person-centered physical education in the process of professional development. Research methods: the analysis of literature sources, pedagogical observation, conversations, questionnaires, testing of physical fitness and health indicators, educational experiment to assess the efficiency of person-centered physical education, and methods of mathematical statistics. The classes of the experimental group were conducted taking into account students’ personal choice of the means of motor activity. Results of the research and key observations. Person-centered physical education is carried out on the basis of humane methods, methods of cooperation and free education. Humane methods are characterized by their humanistic essence, help, students’ psychological support. The methods of cooperation are built on democracy, equality, and partnership in the relations between the teacher and student. The methods of free education are aimed at providing the student with complete freedom to choose the type of motor activity and independence while performing tasks. The educational process in the experimental group consisted of three components that addressed the issue of the students’ health preservation. Physical education based on the person-centered choice of motor activity significantly improved the level of theoretical and methodical knowledge of the students of the experimental group of health preservation issues by 27.7 points (P < 0.001), increased the level of motivation by 23.9 points (P < 0.001), fitness and health-improving activities by 35.4 points (P < 0.001) and success in physical education by 7.9 points (P < 0.05).