Середньополіські вірування про створення світу

Abstract

У статті в етнолінгвістичному аспекті проаналізовано середньополіські традиційні уявлення про створення світу, зафіксовані в 55 населених пунктах Житомирської, Рівненської та Київської областей. Зауважено, що вивчення традиційних уявлень про створення світу – цінний автентичний матеріал для реконструкції традиційної народної духовної культури. Зазначено, що космогонічні міфи (зокрема про створення світу) та народні уявлення про походження небесних тіл посідають особливе місце серед різноманітних форм міфопоетичного сприйняття, оскільки відображають просторові та часові параметри світу. Застосування низки методів (методу експедиційного збирання етнолінгвістичного матеріалу, системного опису досліджуваного явища, зіставно-порівняльного та лінгвостатистичного) уможливило системний підхід до аналізу середньополіських вірувань про створення світу та виокремлення трьох ключових тем: теми створення світу, теми потопу, теми майбутнього кінця світу. У процесі аналізу розповідей респондентів про створення світу відзначено апокрифічний характер зафіксованих мікротекстів, що дає підстави виокремити низку мотивів: мотив Бога, мотив зооніма, мотив тижня, мотив суботи. Поліські мікротексти-дискурси про створення світу відображають явища духовної культури народу, а тому становлять собою систему вербальних і невербальних знаків. Вербальними одиницями є культурні тексти середньополіських вірувань про створення світу. Невербальні знаки представлені різноплановими одиницями агентивного, реалемного, акціонального, локативного, атрибутивного та темпорального планів. Фрагменти текстів середньополіських вірувань про створення світу засвідчують збереження структури міфу про створення світу Богом, хоч і мають деякі специфічні особливості в деталях змісту. Зібраний матеріал лише частково відображає знання про одну зі сторінок давньої історії цивілізації, тому системне вивчення таких вірувань у сучасному мовознавстві досі не втрачає своєї актуальності.

The article analyzes in the ethnolinguistic aspect the Middle Polissya traditional ideas about the creation of the world, recorded in 55 settlements of Zhytomyr, Rivne and Kyiv regions. The study of traditional ideas about the creation of the world is a valuable authentic material for the reconstruction of traditional folk spiritual culture. It is noted that cosmogonic myths (in particular about the creation of the world) and folk ideas about the origin of celestial bodies occupy a special place among the various forms of mythopoetic perception, as they reflect the spatial and temporal parameters of the world. Using a number of methods (method of expeditionary collection of ethnolinguistic material, systemic description of the studied phenomenon, comparative-correlative and linguostylistic methods) enabled a systemic approach to the analysis of Middle Polissya beliefs about the creation of the world and the identification of three key themes: the world creation, the Great Flood theme, the forthcoming end of the world. In the process of analyzing the respondents' stories about the creation of the world, the apocryphal nature of these microtexts was noted, which gives grounds to single out a number of motives: the motif of God, the motif of the zoonym, the motif of the week, the motif of the Sabbath. Polissya microtexts-discourses about the creation of the world reflect the phenomena of the spiritual culture of the people, and therefore constitute a system of verbal and nonverbal signs. Verbal units are cultural texts of Middle Polissya beliefs about the creation of the world. Nonverbal signs are represented by various units of agent, real, action, vocative, attributive and temporal planes. Fragments of texts of Middle Polissya beliefs about the creation of the world testify to the preservation of the structure of the myth of the creation of the world by God, although they have some specific features in the details of the content. The collected material only partially reflects the knowledge of one of the pages of the ancient history of civilization, so the systematic study of such beliefs in modern linguistics still does not lose its relevance.