Фармакокінетичні показники тилмікозину фосфату в організмі здорових курчат-бройлерів

Abstract

У статті наведено результати досліджень надходження, розподілу та виведення тилмікозину фосфату (діюча речовина препарату Тилмокс 25 %) з організму здорових курчат-бройлерів кросу КОББ-500 за перорального застосування. Встановлено швидке всмоктування з травного тракту птиці тилмікозину фосфату та надходження його у внутрішні органи. Максимальний вміст тилмікозину фосфату виявляли у легенях та печінці через 2 год від початку застосування препарату Тилмокс 25 %, який становив: 17,02±0,24 та 12,78±0,22 мкг/г відповідно, тимчасом у нирках через 26 год – 8,25±0,19 мкг/г, у грудних та серцевому м’язах через 52 год – 6,19±0,28 та 5,23±0,39 мкг/г відповідно. За випоювання здоровим курчатам-бройлерам препарату Тилмокс 25 % не встановлено здатності до матеріальної кумуляції тилмікозину фосфату, оскільки його вміст у внутрішніх органах та м’язах птиці не залежав від тривалості застосування препарату. Найвищий вміст тилмікозину фосфату впродовж 96 год випоювання курчатам-бройлерам препарату Тилмокс 25 % виявляли у легенях, що засвідчує про його концентрування у цьому органі. Розподіл тилмікозину фосфату в максимальних кількостях у легенях має важливе значення за локалізації збудників інфекційних захворювань у легенях птиці та для лікування хворих на респіраторні захворювання різної етіології. Припинення застосування препарату Тилмокс 25 % супроводжувалося суттєвим зменшенням вмісту його діючої речовини – тилмікозину фосфату у досліджуваних органах. Зокрема, через 24 год після припинення застосування препарату Тилмокс 25 % (на 120 год досліду), вміст тилмікозину фосфату у легенях був меншим в 1,9 рази, у печінці – 1,6 рази, нирках – 1,4 рази, грудних м’язах – 1,7 рази, серцевому м’язу – 1,3 рази, порівняно з показниками на 96 год. Через 5 діб після припинення випоювання курчатам-бройлерам препарату Тилмокс 25 % (на 216 год досліду), залишкові кількості тилмікозину фосфату у досліджуваних органах становили: у легенях – 1,20±0,03 мкг/г; печінці – 1,01±0,02 мкг/г; нирках – 0,91±0,03. Найменший вміст тилмікозину фосфату, у цей період досліджень, виявляли лише в одній із трьох проб серцевого м’язу – 0,02 мкг/г, тимчасом у грудних м’язах його не спостерігали. У подальшому буде досліджено вплив застосування препарату Тилмокс 25 % на організм дорослої птиці.

В статье приведены результаты исследований поступления, распределения и выделения тилмикозина фосфата (действующее вещество препарата Тилмокс 25 %) из организма здоровых цыплят-бройлеров кросса КОББ-500 за перорального применения. Установлено быстрое всасывание тилмикозина фосфата из пищеварительного канала птицы и его поступление во внутренние органы. Максимальное содержание тилмикозина фосфата было установлено в легких и печени уже через 2 часа от начала применения раствора препарата Тилмокс 25 %, которое составляло: 17,02±0,24 и 12,78±0,22 мкг/г соответственно, в почках через 26 часов – 8,25±0,19 мкг/г, грудной и сердечной мышце через 52 часа – 6,19±0,28 и 5,23±0,39 мкг/г соответственно. Применение здоровой птице препарата Тилмокс 25 % не сопровождалось накоплением тилмикозина фосфата (материальная кумуляция), поскольку его содержание во внутренних органах и мышцах птицы не зависело от длительности применения препарата. Максимальное содержание тилмикозина фосфата на протяжении 96-часового применения цыплятам-бройлерам препарата Тилмокс 25 % выявляли в легких, что свидетельствует о его выборочном накоплении. Распределение тилмикозина фосфата в максимальных количествах в легкие имеет важное значение при локализации возбудителей инфекционных заболеваний в легких птицы, а также для лечения больных респираторными заболеваниями различной этиологии. Прекращение применения препарата Тилмокс 25 % сопровождалось существенным уменьшением содержания его действующего вещества – тилмикозина фосфата в исследуемых органах. Через 24 часа после прекращения его применения (на 120 час опыта), содержание тилмикозина фосфата в легких было меньше в 1,9 раза, печени – 1,6 раза, почках – 1,4 раза, грудной мышце – 1,7 раза, сердечной мышце – 1,3 раза, в сравнении с показателями на 96 час. Через 5 суток после прекращения применения цыплятам-бройлерам препарата Тилмокс 25 % (через 216 часов опыта), остаточные количества тилмикозина фосфата в исследуемых органах составляли: в легких – 1,20±0,03 мкг/г; печени – 1,01±0,02 мкг/г; почках – 0,91±0,03. Наименьшее содержание тилмикозина фосфата, в этот период исследований, было только в одной из троих проб сердечной мышцы – 0,02 мкг/г, в грудной мышце его не выявляли.

The article presents the results of studies of the intake (oral administration), distribution and excretion of Tilmicosin Phosphate (active ingredient of the Tilmox 25%) from the body of healthy broiler chickens of the KOBB-500 cross. The rapid absorption of Tilmicosin Phosphate from the alimentary tract of the birds and its entry into the internal organs was established. The maximum content of Tilmicosin Phosphate was found in the lungs and liver. Only in 2 hours after the beginning of the Tilmox 25% solution application, which was 17.02 ± 0.24 and 12.78 ± 0.22 μg/g, its content in the kidneys after 26 hours was 8 25 ± 0.19 μg/g, pectoral and cardiac muscles after 52 hours – 6.19 ± 0.28 and 5.23 ± 0.39 μg/g, respectively. Consumption of Tilmox 25% solution by a healthy bird was not accompanied by the accumulation of Tilmicosin Phosphate (material accumulation), since its content in the internal organs and muscles of the bird did not depend on the duration of the drug use. During 96 hours of Tilmox 25% solution consumption by broiler chickens the maximum content of Tilmicosin Phosphate was detected in the lungs, which indicates its tissue tropism. The distribution of Tilmicosin Phosphate in maximum amounts to the lungs («organ affinity» or «tissue tropism») is important when infectious agents are localization in the lungs of poultry, as well as for the treatment of patients with respiratory diseases of various etiology. The cessation of the use of Tilmox 25% was accompanied by a significant decrease in the content of its active substance, Tilmicosin Phosphate, in the organs under study. Twenty-four hours after the cessation of consumption the tilmox solution (120 hours of the experiment), the content of Tilmicosin Phosphate in the lungs was 1.9 times less, liver – 1.6 times, kidneys – 1.4 times, pectoral muscle – 1.7 times, cardiac muscle – 1.3 times less, compared with indicators on 96 hours of experiment. Five days after the cessation of feeding the tilmox solution to broiler chickens (216 hours of the experiment), the residual amounts of Tilmicosin Phosphate in the organs under study were: in the lungs – 1.20 ± 0.03 μg/g; liver – 1.01 ± 0.02; kidneys – 0.91 ± 0.03 μg/g. The lowest content of Tilmicosin Phosphate, during this period of research, was only in one of the three samples of the heart muscle – 0.02 μg/g, and it was not detected in the pectoral muscle.