Use of the low-potential heat for heating helium in rocket-carrier tank pressurisation systems

Abstract

The energy efficiency of new technical developments is a critical issue. It should be noted that today the focus in this issue has seen a major shift to the maximum use of renewable energy sources. The purpose of this research is to reduce the weight of helium heat exchangers of the fuel tank pressurisation systems in modern rocket propulsion systems that use fuel components like liquid oxygen and kerosene-type fuel. This is the first time that the question has been raised about the possibility and advisability of increasing the temperature of helium at the heat exchanger inlet without the use of additional resources. The paper addresses the use of the waste («low-potential») heat and «industrial wastes» present in propulsion systems. Basic laws of complex heat exchange and the retrospective review of applicable heat exchanger structures are applied as a research methodology. Two sources of low-potential heat are identified that have been previously used in the rocket engine building in an inconsistent and piecemeal manner to obtain and heat the pressurisation working fluid. These are the rammedair pressurisation during the motion of the rocket carrier in the atmosphere, and the tank pressurisation as a result of boiling of the top layer of oxidiser which is on the saturation line. This is the first time that the advisability has been substantiated of increasing the temperature of the working fluid at the heat exchanger inlet, first of all due to the use of the low-potential heat. This is also the first time that unemployed sources of low-potential heat and «industrial wastes» are found in modern deep throttling propulsion systems. These are the high-boiling-point fuel in the tank, behind the highpressure pump, at the exit of the combustion chamber cooling duct, and also the fuel tank structures, and the engine plume. A possibility is proved, and an advisability demonstrated of their implementation to increase the efficiency of pressurisation system heat exchangers. This is the first time that the methodology of combustion chamber cooling analysis has been proposed to be adopted for the heating of heat exchanger by the engine plume. This is the first time that a classification of waste heat sources has been developed which can be used to increase the pressurisation working fluid temperature. The identified reserves help to increase the efficiency of the helium heat exchangers of the tank pressurisation systems in the propulsion systems.

В даний час максимально гостро постає питання енергоефективності будь-яких нових технічних розробок. Особливо слід зазначити, що сьогодні акцент у цій проблемі істотно змістився у бік максимального використання відновлюваних джерел енергії. Метою досліджень є зниження маси гелієвих теплообмінників систем наддування паливних баків сучасних рухових установок ракет-носіїв, що використовують компоненти палива рідкий кисень і пальне типу гас. Вперше поставлено питання про можливість і доцільність підвищення температури гелію на вході в теплообмінник, насамперед, без використання додаткових ресурсів. Розглянуто залучення непрямого («низькопотенційного») тепла і «промислових стоків», що є у складі рухових установок. В якості методики досліджень використані основні закономірності складного теплообміну і ретроспективний аналіз конструкцій теплообмінників, що застосовуються. Виявлено два джерела «низькопотенційного» тепла, які раніше безсистемно і фрагментарно використовувалися в ракетному двигунобудуванні для отримання і нагрівання робочого тіла наддуву. Це наддув баків швидкісним натиском повітря під час руху ракети-носія в атмосфері, створення тиску в баку за рахунок кипіння в ньому верхнього шару окислювача, що знаходиться на лінії насичення. У даній статті вперше обґрунтовано доцільність підвищення температури робочого тіла на вході в теплообмінники, і в першу чергу, за рахунок використання низькопотенційного тепла. Вперше знайдені джерела низькопотенційного тепла, що раніше не використовуються, і «промислових стоків» у складі сучасних рухових установок глибокого дроселювання. Це висококипляче пальне: у баку, за насосом високого тиску, на виході з тракту охолодження камери згоряння. Також це конструкції паливних баків, факел двигуна. Доведено можливість та показано раціональність їх реалізації для підвищення ефективності теплообмінників систем наддуву. Вперше запропоновано запозичити методологію розрахунку охолодження камери згоряння двигуна для нагрівання теплообмінника факелом. Вперше розроблено класифікацію непридатних джерел тепла, придатних підвищення температури робочого тіла наддува. Розкриті резерви дають змогу підняти ефективність гелієвих теплообмінників систем наддуву баків рухових установок.