Емпатія як чинник ціннісно-смислової спрямованості сучасних юнаків у ситуації міжособистісної взаємодії

Abstract

Міжособистісна взаємодія визначає вектор розвитку особистості та її психологічне благополуччя на всіх етапах онтогенезу. Особливо значимою вона є для юнацького віку. Метою дослідження є емпіричне дослідження стилів міжособистісної взаємодії в юнацькому віці. Емпіричне дослідження реалізоване через визначення смислових установок та ціннісних орієнтацій особистості в межах міжособистісної взаємодії – використана методика С.Л. Братченка «Опросник направленности в общении (НЛО)». Результати свідчать про вираженість альтероцентристської та конформної спрямованості. Така тенденція зберігається протягом тривалого часу – до зрілого юнацького віку, де основне місце починає займати маніпулятивна спрямованість. Можна говорити про зростання власної самоцінності за рахунок знецінення Іншого. Спостерігаються статеві особливості ціннісносмислової сфери: у чоловічої статі домінує конформна та маніпулятивна спрямованість, а у жіночої – яскраво виявляється альтероцентристська спрямованість. У ранньому юнацькому віці така розбіжність ще не окреслюється. Виявлено зростання псевдоціннісного ставлення до Іншого юнаками чоловічої статі, та підвищення самоцінності у юнок. Визначено взаємозв’язки інтегральної емпатії та її форм з ціннісно-смисловим компонентом міжособистісної взаємодії. Інтегральна емпатія взаємопов’язана з усіма показниками ціннісно-смислового компоненту міжособистісної взаємодії. Ситуація міжособистісної взаємодії та система особистісних якостей людини визначає приорітетне ставлення до Іншого, яке, за високого рівня емпатії, може виявлятися у альтероцентристській, конформній або діалогічній ціннісно-смисловій спрямованості. Низькоемпатійний суб’єкт виявляє знецінення іншого через авторитарну, маніпулятивну чи індиферентну спрямованість, також існують вікові особливості взаємозв’язку рівня емпатії та поведінкової спрямованості.

Interpersonal interaction determines the vector of personality development and its psychological well-being at all stages of ontogenesis. It is especially significant for the youth. The purpose of the study is the empirical study of the styles of interpersonal interaction in adolescence. Empirical research is realized through the definition of semantic settings and value orientations of personality within the limits of interpersonal interaction – the method of S. Bratchenka «Directionality questionnaire in communication (DQC)». The results indicate the severity of the alterocentric and conformal orientation. This tendency persists for a long time - until the mature youthful age, where the main place begins to occupy a manipulative direction. One can talk about the growth of own self-worth due to the depreciation of the Other. Sexual peculiarities of the value-semantic sphere are observed: the conformist and manipulative orientation dominates the male, and the alterocentric orientation is manifest in the female one. In the early adolescence, this discrepancy is not yet outlined. The growth of pseudo-value attitudes towards other male boys was revealed, and self-esteem in the youth increased. The relationships of integral empathy and its forms with the value-semantic component of interpersonal interaction are determined Integral empathy is interrelated with all the indicators of the value-semantic component of interpersonal interaction. The situation of interpersonal interaction and the system of personal qualities of a person determines the priority relation to the Other, which, at a high level of empathy, can be manifested in the alterocentric, conformal or dialogical value-semantic orientation. The low-empathy subject reveals another's impairment through authoritarian, manipulative, or indifferent orientation; there are also age-related features of the relationship between the level of empathy and behavioral orientation.