Особливості емоційного інтелекту особистості, яка схильна до ризику

Abstract

Мета дослідження. Визначити відповідність між схильністю до ризику та емоційно-інтелектуальними особливостями особистості. Матеріали і методи. Вибірку досліджуваних склали 149 чоловіків та жінок, віком від 17 до 67 років. Використано методики: методику діагностики емоційного інтелекту Н. Холла в адаптації Є. П. Ільїна, методику діагностики емоційного інтелекту Д. В. Люсіна, методику діагностики емоційної креативності Дж. Еверілла, опитувальник якісних показників схильності до ризику О.П. Саннікової і С. В. Бикової. Результати. За допомогою кореляційного аналізу визначено позитивний взаємозв’язок між схильністю до ризику та емоційною креативністю і негативний – між схильністю до ризику, емпатією та емоційною саморегуляцією. Виявлено три типи схильності до ризику, що відповідають її високому, помірному та низькому рівням. Помірний рівень схильності до ризику (за умови домінування у його структурі емоційного та регулятивного компонентів над когнітивним та конативним) передбачає вищу емоційну креативність за показниками ефективності застосування емоційного досвіду у життєдіяльності, специфічності прояву емоційних переживань, а також вищий емоційний інтелект за показниками здатності до емоційної самомотивації та саморегуляції, самоконтролю емоційної експресії. Як низька схильність до ризику, так і підвищена, перешкоджають розвитку емоційно-інтелектуальних якостей та здатностей. Висновки. Взаємозв’язок між схильністю до ризику та емоційно-інтелектуальними здатностями особистості є амбівалентними: висока та низька схильність до ризику передбачає зниження емоційного інтелекту та емоційної креативності, а помірний рівень схильності до ризику відповідає вищим показникам емоційно-інтелектуальних якостей та здатностей.

The Aim of the study. To determine the correspondence between the predisposition to risk and the emotional and intellectual characteristics of the individual. Materials and methods. The sample consisted of 149 men and women aged 17 to 67 years. Methodology for diagnosing emotional intelligence N. Hall in the adaptation of E.P. Ilyin, methodology for diagnosing emotional intelligence D. V. Lucina, methodology for diagnosing emotional creativity J. Everell, questionnaire for quality indicators of predisposition to risk O. P. Sannikova and S. V. Bykova are used. Results. There is a positive correlation between risk aversion and emotional creativity, and negative – between risk aversion, empathy and emotional self-regulation. Three types of predispositions to risk, which correspond to its high, moderate and low levels, have been identified. The moderate level of risk appetite (provided that its structure of emotional and regulatory components dominates over cognitive and constructive) involves higher emotional creativity in terms of the effectiveness of the application of emotional experience in life, the specificity of the manifestation of emotional experiences, as well as higher emotional intelligence in terms of the ability to emotional self-motivation and self-regulation, self-control of emotional expression. Conclusions. The relationship between risk aversion and emotional and intellectual abilities of the individual are ambivalent. High and low propensity to risk involves lowering emotional intelligence and emotional creativity, while a moderate level of risk aversion corresponds to higher levels of emotional and intellectual qualities and abilities.