Effectiveness of herbicides in winter wheat crops

Abstract

To obtain high yields of winter wheat, it is important to control the contamination of crops with weeds. It is known that yield losses can be 30% or more due to the presence of segetal vegetation in wheat crops. With intensive technology of growing winter wheat, the chemical method of protection against weeds is an extremely important element. The paper highlights data on the species composition and class of contamination of winter wheat agrocenosis. The effectiveness of herbicides and their tank mixtures in winter wheat crops to reduce the presence of the weed component, increase grain yield and quality in the conditions of Luginsky District of Zhytomyr region on sandy loam soils during 2019-2021 was studied. It is established that the structure of the weed component of agrophytocenosis of winter wheat in farm conditions is dominated by dicotyledonous weed species, namely: field mustard (Sinapis arvensis L.), wild radish (Raphanus raphanistrum L.), wild pansy (Viola tricolor L.), shovelweed (Capsella bursa-pastoris L.), toadpipe (Equisetum arvense L.), and blue bottle flower (Centaurea cyanus L.), the share of which is 64.8%. Graminaceous species of weeds are represented by silky bent grass (Apera spica-venti L.), couch-grass (Elytrigia repens L.), rye brome grass (Bromus secalinus L.). The technical efficiency of the studied herbicides with the separate and joint application was in the range of 60.8-94.6%. The highest indicator of technical efficiency of herbicides in winter wheat crops, which is 94.6%, was obtained in an experiment using a tank mixture of Granstar Pro 75 + Apiros 75 preparations, with norms of 0.025+0.013 kg/ha, as well as an increase in wheat grain yield by 2.0 t/ha compared to the contaminated control. Spraying winter wheat crops with herbicides during the growing season allows improving the quality indicators of the grain yield structure. In particular, the content of protein and fibrin increases by 1.1 times; the moisture content of grain decreases by 1.0–1.1 times, and the content of dirt impurity decreases by 2.8–6.7 times, compared to the control version.

Для отримання високих урожаїв пшениці озимої важливим є контроль забур’яненості посівів. Відомо, що втрати урожайності за значної присутності сегетальної рослинності у посівах пшениці можуть становити 30 % і більше. При інтенсивній технології вирощування пшениці озимої хімічний метод захисту від бур’янів є надзвичайно важливим її елементом. У статті висвітлено дані щодо видового складу, класу забур’яненості агроценозу пшениці озимої. Досліджено ефективність гербіцидів і їх бакових сумішей у посівах пшениці озимої на зменшення присутності бур’янового компоненту, збільшення урожайності та якості зерна в умовах Лугинського району Житомирської області на супіщаних ґрунтах протягом 2019–2021 рр. Встановлено, що у структурі бур’янового компоненту агрофітоценозу пшениці озимої в умовах господарства переважають дводольні види бур’янів, а саме: гірчиця польова (Sinapis arvensis L.), редька дика (Raphanus raphanistrum L.), фіалка триколірна (Viola tricolor L.), грицики звичайні (Capsella bursa-pastoris L.), хвощ польовий (Equisetum arvense L.) та волошка синя (Centaurea cyanus L.), частка яких становить 64,8 %. Злакові види бур’янів представлені метлюгом звичайним (Apera spica-venti L.), пирієм повзучим (Elytrigia repens L.), бромусом житнім (Bromus secalinus L.). Технічна ефективність досліджуваних гербіцидів за роздільного та сумісного їх внесення становила у межах 60,8–94,6 %. Найвищий показник технічної ефективності гербіцидів у посівах пшениці озимої, що становить 94,6 %, отримано у варіанті досліду із застосуванням бакової суміші препаратів Гранстар Про 75 + Апірос 75, з нормами 0,025+0,013 кг/га, а також отримано зростання урожайності зерна пшениці на 2,0 т/га, порівняно із забур’яненим контролем. Обприскування посівів пшениці озимої гербіцидами у період вегетації дає можливість покращити якісні показники структури врожаю зерна. Зокрема, вміст білку та клейковини зростає у 1,1 раза; вологість зерна знижується у 1,0–1,1 раза, а вміст сміттєвої домішки знижується в 2,8–6,7 рази, у порівнянні із контрольним варіантом.