Definition of performance determinants in spring barley by path analysis

Abstract

Ambiguous results of pairwise correlation analyses and pathway analyses were obtained from different researchers. Therefore, the study of the correlation of traits and conducting a road analysis of the productivity of new genotypes using different sets of traits is relevant. The purpose of this study was to establish the correlation coefficients between the characteristics of spring barley, their direct and side effects on plant productivity, and to identify the determinants of plant selection. The research used the correlation method to determine the correlation coefficients between traits, and the method of path analysis – to establish the direct and side effects of traits on plant productivity. The positive analysis of plant productivity in the variant using quantitative traits without components of productivity revealed positive direct effects in the action on productivity and positive correlation with it traits productive bushiness as determinants of forecasting the effectiveness of high-yielding plants. In the variant using plant productivity and traits of the mass of grain from the main ear and afterspring, the path analysis found that only these two traits had a considerable direct and indirect effect in interaction with other traits on plant productivity, as well as average and high (respectively) correlation with it. Therefore, in the case of determining the mass of grain from the main ear or from the afterspring, these two separate features can also be used as determinants of the forecast of the efficiency of selection of high-yielding plants.

В різних дослідників було одержано неоднозначні результати аналізів парної кореляції та шляхового аналізу. Тому дослідження кореляції ознак і проведення шляхового аналізу продуктивності нових генотипів з використанням різних наборів ознак є актуальним. Метою дослідження було встановлення коефіцієнтів кореляції між ознаками ячменю ярого, прямих і побічних їх ефектів на продуктивність рослини та визначення детермінантів добору рослин. У дослідженнях використано метод кореляції для визначення коефіцієнтів кореляції між ознаками, а метод шляхового аналізу – для встановлення прямих і побічних ефектів ознак на продуктивність рослини. Шляховим аналізом продуктивності рослин у варіанті з використанням кількісних ознак без складових продуктивності установлено позитивні прямі ефекти в дії на продуктивність і позитивну кореляцію з нею ознаки продуктивна кущистість як детермінанти прогнозу ефективності добору високопродуктивних рослин. У варіанті з використанням в шляховому аналізі продуктивності рослин також і ознак-складових її (маси зерна з основного колоса та підгону) установлено, що лише ці дві ознаки-складові мали значний прямий і побічний у взаємодії з іншими ознаками ефект в дії на продуктивність рослини, а також середній та високий (відповідно) рівень кореляції з нею. Тому, в разі визначення маси зерна з основного колоса або з підгону, ці дві окремі ознаки також можна використати як детермінанти прогнозу ефективності добору високопродуктивних рослин.