Foreign economic priorities for the development of agro-food enterprises in european integration business partnership

Abstract

Agro-food production is a source of the national food security, the basis for increasing its export potential, meeting domestic demand for agricultural products and food. The relevance of the subject under study is that Ukraine is currently developing the European vector of foreign economic activity. The purpose of this study is to substantiate a set of indicators used to assess the export potential of agro-food enterprises in the European integration business partnership both qualitatively and quantitatively. The authors used general scientific methods (analysis, synthesis), integrated approach, model of the hierarchy of factors influencing the integration business environment on the export potential of enterprises. Permissible tariff quotas for the volume of duty-free exports of crop products, livestock, and processed goods for Ukraine have been allocated. The volume of concentration of production of export-oriented agricultural crops in the enterprises of agro-food production of Ukraine was analysed. It was established that the bulk of agro-food exports are agricultural raw materials, including cereals and oilseeds, vegetable (sunflower) oil. The study estimated the efficiency of corn exports on average per agro-food enterprise in Ukraine under the conditions of currency risks. It was determined that in 2020 the total export costs for 1 tonne amounted to 186.18 USD. Furthermore, it was found that the profit received as a result of export activity for 1 tonne was 76.90 USD. The authors identified the parameters of the regression equation and their estimation in the dependence model of Ukrainian internal prices on export prices for agro-food products on the world market. The gravitational model of the integrated level of the export potential of Ukrainian agro-food enterprises was proposed to stimulate foreign trade on the world market and ensure a stable business partnership with European Union member states.

Агропродовольче виробництво є джерелом продовольчої безпеки країни, основою нарощування її експортного потенціалу, задоволення внутрішнього попиту на сільськогосподарську продукцію та продовольство. Актуальність теми дослідження полягає в тому, що на даний момент Україна розвиває європейський вектор зовнішньоекономічної діяльності. Метою даного дослідження є обґрунтування комплексу показників, які використовуються для якісної та кількісної оцінки експортного потенціалу агропродовольчих підприємств євроінтеграційного ділового партнерства. Авторами використано загальнонаукові методи (аналіз, синтез), комплексний підхід, модель ієрархії факторів впливу інтеграційного бізнес-середовища на експортний потенціал підприємств. Визначено допустимі тарифні квоти на обсяги безмитного експорту продукції рослинництва, тваринництва та продуктів переробки для України. Проаналізовано обсяги концентрації виробництва експортоорієнтованих сільськогосподарських культур на підприємствах агрохарчового виробництва України. Встановлено, що основну частину агропродовольчого експорту становить сільськогосподарська сировина, зокрема зернові та олійні культури, рослинна (соняшникова) олія. У дослідженні оцінено ефективність експорту кукурудзи в середньому на одне агропродовольче підприємство України в умовах валютних ризиків. Визначено, що у 2020 році загальні витрати на експорт за 1 т склали 186,18 дол. Крім того, встановлено, що прибуток, отриманий в результаті експортної діяльності за 1 т склав 76,90 дол. Визначено параметри рівняння регресії та їх оцінку в моделі залежності внутрішніх цін України від експортних цін на агропродовольчу продукцію на світовому ринку. Для стимулювання зовнішньої торгівлі на світовому ринку та забезпечення стабільного ділового партнерства з країнами Європейського Союзу запропоновано гравітаційну модель інтегрованого рівня експортного потенціалу українських агропродовольчих підприємств.