Influence of weather conditions on the duration of interphysical periods and yield of durum winter wheat

Abstract

Despite the high genetic potential of productivity of new varieties, the yield of durum winter wheat remains low. One of the reasons for this is non-compliance with the recommended cultivation technologies, which would take into account the genetic characteristics of different varieties, their adaptation to the climatic conditions of the region. Due to insufficient scientific studies of the impact of weather conditions on the productivity of durum winter wheat, taking into account the main strategy of agricultural adaptation to negative climate changes in the southern steppe of Ukraine, the research topic is relevant. The aim of the work was to determine the degree of influence of changes in weather and climatic conditions in the main interphase periods on the growth and development and yield of winter durum wheat grain, depending on the varietal composition. Field studies were conducted during 2014–2020 yrs in the experimental field of the MNAU training, research and practical center with four varieties of winter durum wheat. In the course of the study, generally accepted methods were used: system approach and systems analysis, monographic, analysis and synthesis, field research and statistical mathematical, etc. Its predecessor was black steam, the sowing period was October 1st. According to the results of research, it was determined that the formation of winter durum wheat grain yield was significantly influenced by the duration of interphase and vegetations and the amount of precipitation. The weather conditions of 2014, 2016 and 2019 were more favorable for the germination of winter durum wheat seeds, when the plants reached the sum of effective temperatures of 70.0–89.1°C, the duration of the interphase period «sowing-seedlings» was only 11–12 days. In favorable yields in 2016 and 2019 yrs the duration of the vegetation of plants was the longest – 296 and 288 days, respectively, with the amount of precipitation for the reporting period – 358.5–402.0 mm, and in unfavorable years in 2018 and 2020 yrs the vegetation was 272 and 276 days with the amount of precipitation 256.9 and 308.9 mm. The highest average yield of winter durum wheat grain by variety was formed in 2016 yr as 7.24 t/ha, which was by 8.3–43.5% higher than in other years studied.

Попри високий генетичний потенціал продуктивності нових сортів, урожайність пшениці твердої озимої залишається низькою. Однією із причин цьому є недотримання рекомендованих технологій вирощування, які б враховували генетичні особливості різних сортів, їх пристосування до кліматичних умов регіону. Через недостатні проведені наукові дослідження впливу погодних умов на продуктивність пшениці твердої озимої з врахуванням основної стратегії адаптації сільського господарства до негативних змін клімату на Півдні України, тема досліджень є актуальною. Метою роботи було визначити ступінь впливу змін погодно-кліматичних умов в основні міжфазні періоди на ріст і розвиток та урожайність зерна пшениці твердої озимої залежно від сортового складу. Упродовж шести років (2014/2015–2019/2020) на дослідному полі Навчально-науково-практичного центру Миколаївського національного аграрного університету (ННПЦ МНАУ) проводили польові дослідження з чотирма сортами пшениці твердої озимої. У ході дослідження були використані загальноприйняті методи: системний підхід і системний аналіз, монографічний, аналіз і синтез, польовий та статистичний. Попередник – чорний пар, строк сівби – 1 жовтня. За результатами досліджень визначено, що на формування врожайності зерна пшениці твердої озимої значний вплив мала тривалість міжфазних і вегетаційного періодів та сума опадів. Більш сприятливі для проростання насіння пшениці твердої озимої склалися погодні умови 2014, 2016 та 2019 рр., коли рослини набрали суму ефективних температур 70,0–89,1°C, тривалість міжфазного періоду «сівба-сходи» при цьому становив лише 11–12 діб. У сприятливих за врожайністю 2016 р. та 2019 р. тривалість вегетаційного періоду рослин була найбільшою – 296 і 288 діб відповідно з сумою опадів за звітний період – 358,5–402,0 мм, а несприятливих 2018 р. та 2020 р. вегетаційний період становив 272 і 276 діб з сумою опадів 256,9 і 308,9 мм. Вищу середню по сортам врожайність зерна пшениці твердої озимої сформовано у 2016 р. — 7,24 т/га, що на 8,3—43,5% – ніж у інші досліджувані роки.