Голштинізація відкритої регіональної популяції чорно-рябої молочної худоби та перспективи її подальшого удосконалення

Abstract

Проведено аналіз породоутворювального процесу у популяції чорно-рябої молочної худоби північно-поліського регіону. Вивчено породну та генеалогічну структуру маточного поголів’я п’яти базових племінних заводів. Визначено основні чинники породоутворювального процесу, що тривав понад 60 років, а саме: використання генофонду дев’яти споріднених порід чорно-рябого кореня (остфризької, голландської, естонської, російської, української, голштинської, шведської, датської, німецької), перехід на суцільне використання бугаїв-плідників і ліній голштинської породи північно-американської селекції, поетапне підвищення племінної цінності бугаїв та генетичної переваги ліній, що використовувалися у породоутворенні. Виділено чотири періоди породоутворення: І (1945–1960 рр.) — домінуюча порода остфризька, ІІ (1961–1980) — голландська, ІІІ (1981–1990) — голландська і голштинська, ІV (1991–2010) — голштинська. Оцінено 110 бугаїв-плідників різних порід чорно-рябого кореня та 25 ліній. Встановлено, що голштинізація маточного поголів’я базових господарств, яка триває останніх 30 років, призвела до збільшення масових і лінійних габаритів корів-первісток, зміни їх екстер’єрно-конституційного типу в напрямку вузькотілості, суттєвого підвищення надою та жирномолочності при погіршенні відтворної здатності. Голштинські плідники за продуктивністю найближчих жіночих предків, фенотиповими показниками дочок та індексами племінної цінності переважають бугаїв місцевої селекції, що свідчить про доцільність їх подальшого використання. Для уникнення протиріччя «генотип-середовище» рекомендована системна оцінка тварин у популяціях за основними продуктивними ознаками та ступенем реалізації їх генетичного потенціалу. Удосконалений метод оцінки груп корів за комплексом ознак, який передбачає співставлення їх параметрів з параметрами тварин бажаного типу.