Вплив малоінтенсивного іонізуючого випромінювання на паренхіматозні органи собак

Abstract

У роботі на основі комплексних досліджень (радіологічні, анатомічні, гістологічні, електронномікроскопічні, морфометричні, статистичні) з’ясовано структурну організацію міокарда, легенів, печінки, нирок клінічно здорових собак, вирощених на умовно чистій та забрудненій радіонуклідами територіях. За результатами радіологічних досліджень встановлено, що найвища питома активність за цезієм-137 у паренхіматозних органах дослідних тварин виявлена у легенях та серці, найнижча – у печінці та нирках; найвищу питому активність за стронцієм-90 серед паренхіматозних органів мали серце та легені, дещо нижчу − печінка та нирки. На основі морфологічних досліджень з’ясовано, що низькі рівні радіації викликають в організмі собак зміни на мікроскопічному та ультрамікроскопічному рівнях, які виражаються фрагментацією м’язових волокон міокарда та пікнозом ядер кардіоміоцитів, потовщенням альвеолярних перегородок, строми легенів, дистрофічними процесами в печінці, що проявляються жировою та гідропічною дистрофією, атрофією ниркових клубочків, розширенням та звуженням ниркових канальців, крововиливами у кіркову речовину нирок. Ці дані свідчать про розвиток компенсаторно-пристосувальних реакцій в організмі тварин на кумулятивну дію радіонуклідів. Отримані результати на субклітинному, клітинному, тканинному та органному рівнях доповнюють сучасні уявлення про морфологічні зміни організму тварин на дію радіоактивного випромінювання, ступінь вираження яких залежить від терміну їх перебування на забрудненій радіонуклідами території.