Агроекологічне обґрунтування природоохоронної системи захисту насіннєвих посівів озимої пшениці від хвороб в умовах Полісся України

Abstract

Викладені результати трирічних досліджень, присвячених розробці природоохоронної системи захисту насіннєвих посівів озимої пшениці від хвороб для агроекологічних умов Полісся. Встановлено, що забур’янення посівів спричиняє зниження продуктивності фітомаси агроценозу озимої пшениці, призводить до збільшення ураженості рослин і насіння хворобами, зниження врожайності зерна і погіршення його якості. Проведена оцінка стійкості 12 сортів озимої пшениці до хвороб в умовах Правобережного Полісся. Виявлені оптимальні строки сівби та норми висіву, які забезпечують покращання фітосанітарного стану агроценозу озимої пшениці та його максимальну продуктивність. Встановлено, що безполицеві способи основного обробітку сірого опідзоленого ґрунту на рівноцінно удобрених варіантах не виявляють істотного впливу на ураження озимої пшениці хворобами. Найвищу врожайність озимої пшениці забезпечувала органо-мінеральна система удобрення на фоні плоскорізного обробітку ґрунту на глибину 20–22 см. З’ясована екобіологічна ефективність застосування препаратів різної природи шляхом передпосівної обробки насіння та насіннєвих посівів озимої пшениці. Розроблена природоохоронна система захисту посівів озимої пшениці від шкідливих компонентів агроценозу, яка забезпечує підвищення стійкості рослин проти хвороб в 2–4 рази та збільшення врожаю зерна на 34%. За цієї системи покращується якість насіннєвого матеріалу, вдвічі зменшується антропогенне навантаження на агроекосистему та вірогідне її забруднення хімічними препаратами. За альтернативної системи захисту озимої пшениці, яка базується на застосуванні біологічних препаратів, мікроелементів, стимуляторів росту у комплексі із зниженими нормами фунгіцидів відмічено зростання коефіцієнта енергетичної ефективності та зниження собівартості продукції на 4,1 грн./га.

Изложены результаты трехлетних исследований, посвященных проблеме разработки природоохранной системы зашиты семенных посевов озимой пшеницы от болезней для агроэкологических условий Полесья, которая обеспечивала бы минимальное антропогенное воздействие на агроэкосистему без ущерба для ее продуктивности. Установлено, что засоренность посевов озимой пшеницы на уровне 90-120 штук сорняков на 1 м2 вызывает увеличение пораженности растений и семян пшеницы болезнями. Проведена фитопатологическая оценка устойчивости 12 сортов озимой пшеницы к поражению комплексом болезней для условий Полесья. Среди исследованных сортов не выявлено полностью иммунных к комплексу болезней. Относительно устойчивыми являются Подолянка, Перлина Лесостепи, Элегия. Установлены оптимальные сроки посева и нормы высева озимой пшеницы, обеспечивающие улучшение фитосанитарного состояния агроценоза и его максимальную продуктивность. Наивысшую урожайность озимой пшеницы сортов Мироновская 61, Крижинка, Мироновская 35, Полеская 90 обеспечивает средняя норма (5,5 млн шт./га), а сортов Октава, Мироновская 901 — повышенная норма высева семян (6 млн шт./га). Безотвальная обработка серой оподзоленной почвы на равноценно удобренных вариантах не оказывает заметного влияния на поражения болезнями озимой пшеницы. Среди исследованных систем удобрений более всего способствовала пораженности растений болезнями органическая система удобрений с внесением минерального азота. Наивысшую продуктивность агроценоза озимой пшеницы в условиях Правобережного Полесья обеспечивает безотвальная обработка почвы на глубину 20-22 см. Установлено, что органо¬минеральная система удобрения по эффективности воздействия на продуктивность не уступает минеральной системе удобрения озимой пшеницы. Независимо от способа обработки почвы и системы удобрения система зашиты растений озимой пшеницы способствует уменьшению пораженности их болезнями в 1,8-2,0 раза и обеспечивает повышение продуктивности агроценоза на 2,9-6,3 ц/га без снижения качества его продукции. Комплексное применение биопрепарата ризоплан и уменьшенных на 30-50% от рекомендованных доз фунгицидов (байтан-универсал, 19,5% с.п., фундазол, 50%, с.п., раксил, 2% с.п) в качестве протравителя семян тормозит негативное влияние химических препаратов и способствует снижению пораженности семян болезнями на 40-45% сравнительно с применением только биопрепарата ризоплан. При комплексном применении биопрепарата ризоплан и уменьшенных доз фунгицидов (альто 400, 40% к.с., рекс, 49,7% к.е.) для обработки посевов озимой пшеницы наблюдалось повышение устойчивости растений к болезням в 2,6–3,5 раза с одновременным увеличением продуктивности агроценоза на 4–20%. Установлено, что альтернативная система защиты озимой пшеницы, базирующаяся на использовании биологических препаратов, микроэлементов, стимуляторов роста совместно с уменьшенными дозами фунгицидов, повышает устойчивость растений против болезней в 2–4 раза, а продуктивность агроценоза при этом возрастает на 34%. При такой системе уровень пестицидной нагрузки на агроладшафты Полесья снижается вдвое по сравнению с традиционной системой защиты. При альтернативной системе защиты озимой пшеницы отмечено наивысшее значение коэффициента энергетической эффективности – 3,1, а также снижение себестоимости зерна на 4,1 грн./га с одновременным увеличением уровня рентабельности выращиваемой культуры на 38%.

The paper presents the results of three-year research aimed at the elaboration of the nature-oriented system of winter wheat seed crops protection from diseases for agroecological conditions of Polissya. It was established that weediness of the crops caused the reduction in productivity of winter wheat agrocenosis phytomass and resulted in the increase of plant and seed affection with diseases and the reduction in yields of grain and its quality deterioration. The resistance of 12 winter wheat varieties to diseases in Right-bank Polissya was estimated, and the optimum seeding time and rate which ensure the improvement of phytosanitary state of winter wheat agrocenosis and its maximum productivity were determined. Moldboardless methods of basic cultivation of gray podzolic soil on equally fertilised experimental plots do not essentially influence of winter wheat diseases. The highest yield of winter wheat was ensured by the use of organic and mineral fertiliser application system against the background of blade cultivation of soil to the depth of 20–22 cm. The ecobiological effectiveness of application of different nature preparations through presowing winter wheat seed and seed crops treatment was found out. The nature-oriented system of winter wheat crops protection from agrocenosis harmful components which ensures two-fourfold enhancement of plant resistance to diseases and grain yield increase by 34 per cent was developed. Under this system seed material quality is improved, anthropogenic load on agroecosystem, its probablle pollution with chemicals and the level of potential threat to biota caused by pesticide application are twice less. Under the alternative system of winter wheat protection which is based on the application of biological preparations, microelements and growth stimulants combined with reduced rate of fungicide usage, the increase of energy effectiveness coefficient and lowering of costs of production by 4,1 hr/ha were registered.