DSpace Регистрация
 

Institutional Repository of Polissia National University >
Інститути, факультети та підрозділи університету >
Факультети >
Агрономічний >
Кафедра захисту рослин >
Автореферати та дисертації >

Пожалуйста, используйте этот идентификатор, чтобы цитировать или ссылаться на этот ресурс: http://ir.polissiauniver.edu.ua/handle/123456789/4104

Название: Особливості розвитку фітофторозу картоплі (Phytophthora infestans (Mont) de Bary) та обґрунтування заходів захисту в умовах Полісся України
Другие названия: Особенности развития фитофтороза картофеля (Phytophthora infestans (Mont) de Bary) и обоснование мер защиты в условиях Полесья Украины
The peculiarities of potato late blight development and the substantion of protection measures the condition of Ukraine’s Polissya
Авторы: Плотницька, Н. М.
Плотницкая, Н. М.
Plotnуtska, N.
Ключевые слова: картопля
картофель
potato
фітофтороз
фитофтороз
late blight
розповсюдження
распространение
spreading
шкідливість
вредоносность
danger
ступінь ураження
степень поражения
level of affection
сорт
breed
фунгіциди
фунгициды
fungicides
настої фітонцидних рослин
настои фитонцидных растений
extracts of phytoncide plants
Дата публикации: 2011
Издатель: Національний університет біоресурсів і природокористування України
Библиографическое описание: Плотницька Н. М. Особливості розвитку фітофторозу картоплі (Phytophthora infestans (Mont) de Bary) та обґрунтування заходів захисту в умовах Полісся України : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. с.-г. наук : спец. 06.01.11 «Фітопатологія» / Н. М. Плотницька – К., 2011. – 21 с.
Аннотация: У результаті проведеного дослідження виявлено, що на території Полісся України фітофтороз уражує практично всі насадження картоплі. Найбільше поширення хвороби за роки дослідження відмічено на території Волинської області, де цей показник становив 89,0%. Шкідливий вплив збудника Ph. infestans на рослини картоплі проявляється у пригніченні росту, розвитку та зниженні урожайності бульб. Найбільші втрати врожаю спостерігались у сприйнятливого до патогена сорту Незабудка та становили 27,3%, а у відносно стійкого до захворювання сорту Луговська цей показник становив 14,8%. Залежно від стійкості сорту до фітофторозу симптоми прояву хвороби дещо відрізнялися. На сприйнятливому до захворювання сорті Незабудка патоген призводив до досить швидкого відмирання листя. Типові ознаки ураження листя фітофторозом краще спостерігаються на сортах, що мають підвищену стійкість до захворювання, а саме: Луговська та Слов’янка. Підтверджено можливість формування ооспор збудником Ph. infestans. Найбільшу кількість ооспор відмічено на початку природного відмирання бадилля на сорті Слов'янка, що становила 12,3 ооспори на 1 мм² площі листка. Проведено розрахунок тривалості інкубаційного періоду збудника Ph. infestans, розроблено математичну модель та виведено рівняння регресії, яке ґрунтується на гідротермічних показниках за червень місяць. При проведенні оцінки сортів картоплі на стійкість до фітофторозу за листками, перидермою та м’якушем виявлено, що підвищену стійкість за цими показниками мають сорти Віринея, Дубравка, Луговська. Зниженню розвитку збудника Ph. infestans у період вегетації сприяє застосування фунгіцидів та настоїв фітонцидних рослин. Застосування фунгіциду Лікар рослин, з.п. (2,5 кг/га) під час вегетації сприяє зниженню ураження рослин збудником Ph. infestans у 2,2–2,5 раза та підвищенню врожаю бульб на 9,4–18,33 т/га залежно від стійкості сорту до захворювання. Обприскування 10%-им настоєм часнику городнього дає змогу знизити ураження рослин у період вегетації у 1,5–1,7 раза та підвищити врожай бульб на 6,11–11,28 т/га.
В результате проведенного исследования установлено, что на территории Полесья Украины фитофтороз поражает практически все посадки картофеля. Главным условием в распространении болезни являются погодные условия вегетационного периода, поэтому и степень поражения растений фитофторозом отличается в зависимости от года исследования. Наибольшее распространение болезни за годы исследования отмечено на территории Волынской области, где этот показатель достиг 89,0%. Негативное влияние возбудителя Ph. infestans на растения картофеля проявляется в снижении всхожести, роста, развитии и потерях урожая клубней. Наибольшие потери урожая наблюдали у восприимчивого к патогену сорта Незабудка, которые составляли 27,3%, а у относительно устойчивого сорта Луговской этот показатель составлял 14,8%. В зависимости от устойчивости сорта к фитофторозу симптомы проявления болезни в некоторой мере отличаются. У восприимчивого к болезни сорта Незабудка патоген приводил к достаточно быстрому распространению возбудителя по листьях и быстрому их отмиранию. Типичные симптомы поражения листьев фитофторозом лучше наблюдаются на сортах, более устойчивых к болезни, а именно: Луговской и Славянка. Подтверждена возможность формирования ооспор возбудителем Ph. infestans. Исследование 10 сортов картофеля разных групп спелости показало, что на раннеспелых сортах картофеля формируется меньшее количество ооспор, нежели на среднеранних и позднеспелых. Наибольшее количество ооспор отмечено вначале естественного отмирания ботвы на сорте Славянка, которое составляло 12,3 ооспоры на 1 мм² площади листьев. Произведен расчет длительности инкубационного периода возбудителя Ph. infestans с использованием номограммы Н.А. Наумовой, разработана математическая модель и выведено уравнение регрессии, которое обосновывается на гидротермических показателях за июнь месяц. Использование полученных данных даст возможность провести своевременные мероприятия в борьбе с фитофторозом и предупредить массовое распространение болезни. При проведении оценки сортов картофеля на устойчивость к фитофторозу листьев, перидермы и мякиша клубней установлено, что повышенную устойчивость по этим показателям имеют сорта Вирынея, Дубравка, Луговской, которые относятся к группе среднеспелых сортов. Также выделено 13 сортов картофеля, которые имеют повышенную устойчивость к возбудителю фитофтороза хотя бы по одному из показателей. Таким сортам необходимо отдавать предпочтение в производстве, а также использовать в селекционных учреждениях для проведения целенаправленной селекции картофеля на стойкость к фитофторозу. Снижению развития возбудителя Ph. infestans в вегетационный период способствует использование фунгицидов. Среди исследованных фунгицидов наибольшее снижение развития фитофтороза во время вегетации картофеля отмечено при использовании препарата Ликар рослын, з.п. (2,5 кг/га). Применение этого фунгицида способствует снижению поражения растений возбудителем Ph. infestans в 2,2–2,5 раза и повышению урожайности клубней на 9,4–18,33 т/га в зависимости от устойчивости сорта к заболеванию. Также в лабораторных и полевых условиях проведено исследования влияния настоев фитонцидных растений, а именно: чеснока посевного, лука репчастого, зверобоя продырявленного, ноготков лекарственных на развитие возбудителя фитофтороза. Установлено, что все настои способны подавлять развитие возбудителя Ph. infestans. Среди настоев фитонцидных растений лучший результат получено при использовании 10%-ого настоя чеснока посевного, что дает возможность снизить поражение растений картофеля в вегетационный период в 1,5–1,7 раза и повысить урожайность клубней на 6,1–11,28 т/га.
At the result of the research conducted it has been proved that late blight infects all potato plantations on Polissya territory. The largest spread of the disease during the period of investigation has been observed on the Volynsk oblast territory – 89%. The harmful effect of the Ph. infestans on potato is growth decrease, and decrease of potato tubers yielding capacity. The greatest loses of the sensitive to the pathogen Nezabudka breed – 27,3%, and for Lugovska resistant to the disease breed the index was 14,8%. Depending on the species resistance for the late blight the symptoms of the disease were different. At the example of sensitive to the disease Nezabudka breed the pathogen has lead to the quick dieing off the leaves. Typical features of the leaves infested by the late blight can be observed at the resistant to the disease species: Lugovska, Slovjanka. The author proves the possibility of oospores formation by Ph. infestans. The biggest quality of oospores has been noted at the beginning of the natural leaves dying off for Slovjanka breed – 12,3 oospores per 1 mm². It has also been calculated the duration of Ph. infestans disease incubation period. Mathematic model and regress equation based on June hydrothermal indices have been worked out. The estimation of the potato species to the late blight resistance proved that the highest resistance according to the indices have such potato species: Viryneya, Dubravka, Lugovska. The application of fungicides and phytoncides plant extracts during vegetation period decreases the development of the Ph. infestans. The application of the fungicide Likar Roslyn (2,5 kg/ha) during the period of vegetation reduced plants effection by Ph. infestans to 2,2–2,5 and decreases tubers yielding capacity to 9,4–18,33 t/ha depending on the breed resistance to the disease. Spraying by 10% extract of garlic reduced plants effection to 1,5–1,7 during the period of vegetation and increases potato tubers yielding capacity to 6,11–11,28 t/ha.
URI: http://ir.znau.edu.ua/handle/123456789/4104
Располагается в коллекциях:Автореферати та дисертації

Файлы этого ресурса:

Файл Описание РазмерФормат
aref_Plotnytska_2011.pdf367,03 kBAdobe PDFПросмотреть/Открыть
View Statistics

Все ресурсы в архиве электронных ресурсов защищены авторским правом, все права сохранены.

 

ISSN 2414-519X © 2014-2024 Полесский университет