Порівняльна ефективність різних методів лікування інтравагінальних гриж у кнурців

Abstract

В статті встановлено, що пахвинно-мошонкові кили у віці 7 днів реєстрували в одному випадку, 14-денному віці – 2, 30-ти денному віці – 2, 60-денному віці – 14. Таким чином, із збільшенням віку, починаючи з 30- до 60-денного віку, кількість випадків даної патології збільшилась в 6,5 разів. Результати проведених кастрацій оцінювали за показниками після забою тварин при досягненні ними ваги 100–120 кг. Крім того, слід відзначити, що тварини дослідної групи досягали вказаної ваги в середньому на один місяць раніше, ніж контрольні кнурці, що дозволяло знизити собівартість отриманої продукції. В тушах тварин дослідної групи основні показники значно перевищували відповідні параметри туш тварин контрольної групи. Зокрема, забійний вихід був більший на 13,5%, товщина шпику в ділянці холки – на 26,5%, товщина шпику в ділянці грудної стінки – на 15%, довжина напівтуші – на 9,1%, вага м‘яса – на 26,6%, вага шпику – на 8,2%. В тушах свиней прооперованих за способом Шнякіної вага сполучної тканини та кісток і хрящів булла відповідно меншою на 4,9 та 26,4%. За органолептичними показниками м‘ясо та шпик тварин обох груп відповідали вимогам стандарту: за кольором, консистенцією, запахом та смаком. Свинарство не тільки економічно вигідна, а й високопродуктивна галузь, що у значному ступені визначається важливими біологічними особливостями цих тварин, які вигідно відрізняються від основних характеристик сільськогосподарських тварин інших видів. Серед незаразних хвороб значний економічний збиток свинарству наносять хірургічні хвороби, в числі яких широке розповсюдження мають грижі (2–11%), з них 60–70% складають пахвинно-мошонкові грижі, які підлягають лікуванню тільки оперативним шляхом.