Агроекологічні основи удосконалення кормовиробництва в Поліссі України

Abstract

У дисертаційній роботі теоретично обґрунтовані та розроблені напрями інтенсифікації польового та лучного кормовиробництва, комплексно розв’язана проблема збільшення виробництва кормів і кормового білка шляхом створення штучних та поліпшення природних агрофітоценозів в умовах Полісся України. Встановлено залежність продуктивності основних кормових культур від агрометеорологічних факторів, строку їх збирання, органо-мінеральної й органічної систем удобрення, розроблено методику прогнозування їх врожайності. Виявлена продуктивність кормової сівозміни та ефективність насичення її проміжними культурами. Встановлена ефективність сінокісного, пасовищного та сінокісно-пасовищного режиму використання сіяних багаторічних травостоїв шляхом підбору компонентів трав. На основі проведеної інвентаризації кормових угідь у зоні радіоактивного забруднення вперше виявлено сучасний екологічний стан, продуктивність і необхідність їх поліпшення. Визначена активність 137Cs у дернині та травостоях суходільних, низинних і заплавних лук та видовому складі рослинності лучних фітоценозів. Виявлений вплив способів поліпшення на продуктивність і екологічний стан фітоценозів сіножатей і пасовищ в умовах радіоактивного забруднення території. Розроблені моделі зеленого конвеєра для молочних корів залежно від щільності забруднення сільськогосподарських угідь радіонуклідами.

The thesis presents the theoretical substantiation and ways for intensifying the field and grassland forage production. It also solves complex the problem of increasing the output of forage and that of fodder protein through creating agricultural and improving native agrophytocenoses under the conditions of Ukraine’s Polissya. The dependence of the yielding capacity of major fodder crops upon agrometeorological factors, a storage period as well as upon organic and mineral or organic fertilizer application systems has been determined. The technique for prognosticating the forage crop output has been developed. The productivity of the fodder crop rotation and the efficiency of filling it with enterplanted crops have been evaluated. The efficasy of mowing, pasture and mowing and pasture regimes of using sown perennial grass stands through the selection of proper grasses has been determined. As a result of taking stock of the fodder-producing areas in the radionuclide contaminated zone, the assessment has been made as to their present-day ecological state. The 137Cs activity has been determined in the turf and grass stands of dry, lowland and floodplain meadows as well as in the stand composition of grassland phytocenoses. The effect of improvement methods on the ecological state and productivity of mowing and pasture phytocenoses on the radionuclide contaminated territories have been revealed. The “green conveyor” models for dairy cows kept in the contaminated areas have been developed, the radionuclide activity concentration being taken into consideration.

В диссертационной работе комплексно развязана проблема увеличения производства кормов и кормового белка путем создания искусственных и улучшения природных агрофитоценозов в условиях Полесья Украины. Установлена зависимость продуктивности основных кормовых культур от агрометеорологических факторов, сроков их уборки, органо-минеральной и органической систем удобрения, разработано методику прогнозирования их урожайности. В среднем один гектар кормового севооборота независимо от системы удобрений обеспечивал 86,4–86,6 ц сухого вещества, 85,0–85,1 ц кормовых единиц, 13,0–13,1 ц сырого протеина, 96,1–96,2 ГДж обменной энергии. В каждой кормовой единице содержалось 107,3–107,5 г переваримого протеина. Установлена эффективность сенокосного, пастбищного и сенокосно-пастбищного режима использования многолетних травосмесей в зависимости от подбора компонентов трав. При этом можно моделировать химический состав травостоя, что обеспечивается соотношением злаковых и бобовых компонентов. Наибольший выход кормовых единиц обеспечила сенокосно-пастбищная травосмесь (клевер луговой + лядвенец рогатый + тимофеевка луговая) – 8,4 т/га, что на 48,9% превышает контрольный вариант. Обеспеченность кормовой единицы протеином высокая – 133,3 г при 124,1 г у простой травосмеси (клевер луговой+ тимофеевка луговая). На основании проведенной инвентаризации кормовых угодий в зоне радиоактивного загрязнения впервые выявлено современное экологическое состояние, продуктивность и необходимость их улучшения. Определена активность 137Cs в дернине, травостоях суходольных, низинных и пойменных лугов, видовом составе растительности луговых фитоценозов. Установлено, что поверхностное и коренное улучшение кормовых угодий обеспечивает снижение содержания 137Cs в травостоях от 1,25 до 4,8 раза, что дает возможность получать корма с допустимым уровнем радионуклидов. Разработаны модели зеленого конвейера для молочных коров в зависимости от плотности загрязнения кормовых угодий радионуклидами, которые позволяют обеспечить животных в течение 163–168 дней экологически безопасным зеленым кормом и получать молоко, соответствующее установленным радиологическим нормам.