Органічне виробництво продовольства як форма практичного втілення парадигми сталого розвитку сільського господарства

Abstract

На вирішальну роль продовольчого фактору у існуванні живих організмів загалом та людини зокрема вказували практично усі світові релігії. За Біблією, кожен біологічний вид був забезпечений передусім саме потрібною для нього їжею: «кожному тілові хліба дає», тобто був забезпечений їжею у кількісному відношенні, але при цьому повідомлялося кожному споживачеві їжі: «не будеш їсти жодної гидоти» тобто діяли заборони стосовно якості їжі (чиста і нечиста їжа). В Упанішадах їжа розглядається у безпековому ракурсі як абсолютне явище: «їжа – найстаріша з істот»; з їжі народжуються істоти; народжені, вони ростуть завдяки їжі; хто знає, що ця їжа заснована на їжі, набуває основи, багатий на їжу, стає споживачем їжі, великий нащадками, худобою, світлом божественного знання». Але Упанішади звертають увагу й на якість їжі: «коли чиста їжа, то чиста природа; коли чиста природа – міцна пам’ять; коли зберігається міцною пам’ять – приходить звільнення від усіх зв’язків».