Перспективи використання інституційної структури PGS у розвитку органічного виробництва

Abstract

В світі постійно зростає як число фермерів, які виробляють органічну продукцію, так і її споживачів. Відповідно спостерігається збільшення кількості систем спільних гарантій (Participatory Guarantee Systems – PGS). Термінологія і концептуальні рамки ініціативи PGS вперше були розроблені на круглому столі з альтернативної сертифікації органічного виробництва в Бразилії у 2004 р., організований Міжнародною Федерацією органічних сільськогосподарських рухів (International Federation of Organic Agriculture Movements – IFOAM) та Латиноамериканським агроекологічним рухом (Latin America Agro-Ecology Movement – MAELA). За визначенням IFOAM, PGS – це локально зосереджені системи забезпечення якості. Вони об’єднують виробників і споживачів на основі активної участі зацікавлених сторін і ґрунтуються на основі довіри, соціальних зв’язках і обміну знаннями. PGS ініціативи проявляють себе в межах національних кордонів та зумовлені формальними та неформальними причинами. Зокрема, поширення PGS систем у всьому світі відбулося завдяки дешевшому механізму (не потрібно офіційної сертифікації) забезпечення споживачів органічною продукцією малими фермерськими господарствами.