Особливості мікроморфологічної будови гісопу лікарського

Abstract

Досліджено деякі мікроморфологічні особливості будови вегетативних і генеративних органів Hyssopus officinalis. На епідермі виявлено продихи діацитного типу та зовнішні вирости: залозисті й криючі трихоми, пельтатні ефіроолійні залози. На стеблі знаходяться голівчасті і колінозігнуті покривні трихоми, на листках – пельтатні залози і конусоподібні та колінозігнуті одно- й багатоклітинні трихоми. На чашечці у міжребер’ї є пельтатні залози, а ребра густо вкриті криючими і залозистими трихомами. Адаксіальна поверхня віночка вкрита довгими покривними трихомами, пельтатні залози розміщені не щільно по краю. Найбільшу щільність ефіроолійних пельтатних залоз відмічено на адаксіальній поверхні верхньої губи чашечки (15,8±2,54 шт./мм2) і абаксіальній поверхні листка (13,6±2,40 шт./мм2). Найбільші за діаметром залози розташовані на адаксіальній поверхні листка (47,82±2,82 мкм).

Micromorphological peculiarities of the structure of vegetative and generative organs of Hyssopus officinalis were analyzed. The epidermis of H. officinalis reveals diacyctic stomata and external outgrowths: glandular and covering trichomes, as well as peltate essential oil glands. Capitate and bent indumentary (covering) trichomes occur on the stem, while on the leaves peltate glands, conical and bent uni- and multicellular trichomes were observed. On the calyx, in the midrib region, there are peltate glands while the ribs are densely covered with indumentary and glandular trichomes. The corolla’s adaxial surface is covered with long indumentary trichomes, with sparse peltate glands occurring on the margins. The highest density of essential oil peltate glands is found on the adaxial surface of the calyx upper lip (15.8±2.54 pcs./mm2) and on the leaf abaxial surface (13.6±2.40 pcs./mm2). Glands with the largest diameter (47.82±2.82 μm) are located on the leaf adaxial surface.

Исследованы некоторые микроморфологические особенности строения вегетативных и генеративных органов Hyssopus officinalis. На эпидермисе обнаружены устьица диацитного типа и внешние выросты: железистые и кроющие трихомы, пельтатные эфиромасличные железы. На стебле находятся головчастые и коленосогнутые покровные трихомы, на листьях ‒ пельтатные железы и конусообразные и коленосогнутые одно- и многоклеточные трихомы. На чашечке в межреберье видны пельтатные железы, а ребра густо покрыты кроющими и железистыми трихомами. Адаксиальная поверхность венчика покрыта длинными покровными трихомами, пельтатные железы расположены не плотно по краю. Наибольшую плотность эфиромасличных пельтатных желез отмечено на адаксиальний поверхности верхней губы чашечки (15,8 ± 2,54 шт. / мм2) и абаксиальний поверхности листа (13,6 ± 2,40 шт. / мм2). Наибольшие по диаметру железы расположены на адаксиальной поверхности листа (47,82 ± 2,82 мкм).