Шляхи підвищення рухової активності у студентів спеціальної медичної групи

Abstract

Рухова активність є однією із необхідних умов життєдіяльності і основною формою поведінки людини в зовнішньому середовищі. Дефіцит рухової активності призводить до порушення діяльності серцево-судинної системи, зниження показників ЖЄЛ, станової сили, появи надмірної маси тіла, підвищення рівня холестерину в крові. Захворюваність в умовах гіпокінезії у 2 рази вища, ніж у студентів з достатнім рівнем рухової активності. Рухова активність обумовлюється трьома чинниками – біологічними, соціальними та особистісними. В статті розглядаються причини низької рухової активності студентів спеціальної медичної групи та визначаються критерії побудови методичної системи виховної то фізкультурно-оздоровчої роботи зі студентами.

Двигательная активность есть одним из необходимых условий и основной формой поведения человека во внешней среде. Дефицит двигательной активности приводит к нарушению деятельности сердечно-сосудистой системы, снижение показателей ЖЕЛ, относительной силы, появления избыточной массы тела, повышение уровня холестерина в крови. Заболеваемость в условиях гипокинезии в 2 раза выше, чем у студентов с достаточным уровнем двигательной активности. Двигательная активность обуславливается тремя факторами – биологическими, социальными и личностными. В статье рассматриваются причины низкой двигательной активности студентов специальной медицинской группы и определяются критерии построения методической системы воспитательной и физкультурно-оздоровительной работы со студентами.

Physical activity has one of the necessary conditions and the basic form of human behavior in the environment. Motor activity is determined by biological, social and personal factors. The paper considers the reasons for the low motor activity of students of special medical group and defined criteria for the construction of methodical system of education and recreation activities with students.