Економічні та екологічні проблеми зернового господарства в контексті сталого розвитку регіонів

Abstract

Кризовий стан економіки, низька ефективність вітчизняного агропромислового виробництва ускладнюється впливом негативних наслідків не лише економічного, а й екологічного характеру. Це пов'язано з застосуванням техногенних засобів стимуляції агроценозу. Розвиток продуктивних сил донедавна здійснювався й здійснюється без належного врахування екологічних та соціальних чинників, критеріїв, обмежень і вимог ресурсно-екологічної безпеки. Внаслідок цього порушується нормальний хід природних процесів, відбувається деградація і зниження якості життєвого середовища, що, зрештою, негативно відбивається на сільських і міських жителях, трудовому потенціалі села й країни в цілому. Визначено, що вирощування зернових за біологічними технологіями дає можливість раціонально використовувати засоби виробництва, одержувати екологічно чисту продукцію й забезпечувати збереження навколишнього середовища від забруднення рештками добрив і пестицидів. Запропоновано систему господарювання, яка сприятиме призупиненню процесу деградації як землеробства в цілому, так і орних земель Полісся, дасть можливість отримати вільних обігових коштів, допоможе залученню інвестицій, є підтримкою регіонального екстенсивного (біологічного) ведення землеробства, зональної та внутрішньогалузевої спеціалізації в плані забезпечення тваринництва високобілковим зернофуражем, сприяє ефективному використанню в процесі виробництва однотипної техніки, підвищує економічність господарювання та продуктивність праці в наслідок підвищення його ефективності, знижує екологічне навантаження на навколишнє середовище та населення.